— Допомогти державі у скрутний момент економічної кризи наші бізнесмени не бажають, — каже голова Комітету економістів Андрій Новак, 37 років. — Капітали, зароблені на українських надрах і робочих руках, працюють на розвиток інших економік.
Останній приклад: депутат-"регіонал" Рінат Ахметов купив помешкання в найдорожчому районі Лондона. За 2323 квадратних метри заплатив 223 мільйони доларів. На перепланування у багаторівневу квартиру підрядник отримає іще 70 мільйонів. А облаштування технікою і меблями, як правило, коштуватиме не менше половини вартості ремонту. Тобто, загалом за місце проживання у Лондоні український бізнесмен викладе близько 340 мільйонів доларів.
Це дуже поганий сигнал, бо й інші бізнесмени також почнуть переїжджати жити за кордон. Щоб зупинити цей процес, у держави є два важелі — силові та мотивувальні. Або податкова служба присікає можливість вивозу капіталу, оподатковуючи його належним чином. Або держава створює кращі перспективи вітчизняним підприємцям і гарантує, що бізнес не відберуть із політичних мотивів. Доки цього не буде, інтереси крупних підприємців не збігатимуться із суспільними.
Бізнесмен не зацікавлений платити багато податків і вищу зарплату працівникові, а суспільство — навпаки. Бо це тягне за собою рівень соціальних стандартів. До того ж в Україні є ще третій фактор — тінізація економіки. Крупні експортери більшу частину своїх операцій проводять через закордонні офшори, тобто не сплачують податки у вітчизняний бюджет. Наш найзаможніший бізнесмен тут не є винятком. Навпаки — він є одним із головних співавторів тіньової економіки.
У результаті держава здійснює витрати через накопичення державного боргу, який в майбутньому переросте в податки для простих людей. Два останні уряди набрали боргів на два річні бюджети наперед. Відтак на швидкий підйом рівня життя сподіватися не варто.
Коментарі
1