"Ми півроку стукали у зачинені двері"

 

— Те, що ми спостерігаємо сьогодні, — це лише початок. Влада йде на поводу своїх деструктивних технологів, які не розуміють соціальних наслідків від кодексу, — каже 31-річний киянин Олександр Данилюк, один з організаторів протестів представників малого і середнього бізнесу. — Бо наш протест — це реакція на соціально-економічну політику, а не лише на Податковий кодекс.

Чому ви вийшли протестувати тільки зараз?

— Соціальний конфлікт бізнесу і влади вимагає адекватного врегулювання. За урядування Тимошенко країну теж трусили різні страйки, у тому числі безстрокові. Але в неї працювала фахова команда переговорників, які не намагалися надувати щоки. А тепер Чечетов заявляє: "Эта власть не понимает языка ультиматумов". Влада повинна розуміти: якщо народ виставляє їй ультиматум, то це не тому, що він радикальний. Ми півроку стукали у зачинені двері, щоб пояснити: сценарій розвитку податкового законодавства і його прийняття є неприйнятним для всієї економіки.

Люди стоять на Майдані проти незаконних зборів до Пенсійного фонду, свавілля податківців і правоохоронців, проти повернення на ринки рекету. Вони протестують проти звуження їхніх щоденних можливостей.

Чому від економічних вимог ви перейшли до політичних — відставки Верховної Ради, уряду та президента?

— Якщо у вас вдома прорве трубу і ви кілька разів проситимете начальника жеку перекрити воду, то потім вимагатимете замінити його, чи не так? Наші вимоги є не політичними, а демократичними. Сьогодні підприємці Півдня і Сходу — найбільш активні і радикальні учасники протестів. Люди не розуміють, де ті п'ять років податкових канікул, які їм обіцяв Янукович. А в Центрі та на Заході взагалі не очікували нічого хорошого від владної команди.

Домовляєтеся про координації дій з опозиційними силами?

— Ні, ми — самостійний рух. До партій зверталися про допомогу. Не піднімати над нами свої прапори і не очолювати нас погодився лише опозиційний уряд. Решта — або вимагають якоїсь підтримки, або піаряться на цьому процесі. У понеділок на мітингу виступали багато народних депутатів. Серед них майже не було тих, хто реально допомагає: ставить намети, супроводжує колони, ночує з нами.

Що робитимете далі?

— Минулого четверга створили Національну координаційну раду з припинення повноважень Верховної Ради і президента. Наш ультиматум ветувати Податковий кодекс не прийнятий, тому ініціюємо всенародний референдум. У раду запрошуємо представників непідприємницьких груп. Ідуть перемовини з "афганцями", яких позбавили ряду пільг. Гадаю, до нас також приєднаються студентські спільноти та громадські організації, незадоволені соціально-економічною ситуацією та гуманітарною політикою уряду.

Ми не бачимо сенсу розтягувати питання кодексу в часі. Влада консолідована, тому знає, що пише. Якщо врахує поправки для окремих груп підприємців, це нас не задовольнить. Навіть ті підприємці, яким підуть на поступки, не виходитимуть з акції. Нашу вимогу про перевибори парламенту ми не можемо відкликати з Верховної Ради, бо прийняли її всім загалом. До того ж, не вважаємо вибори достроковими, бо вміємо рахувати до чотирьох, а тому чергові вибори мають відбутися 27 березня 2011 року.

Який найвірогідніший розвиток подій?

— Очевидно, президент підпише кодекс. Тому треба формувати команду, яка зможе цю країну піднімати з руїн. Найімовірніше, нас очікує зовнішній і внутрішній дефолт. Тож владі, замість імітування залізної бронзовості, треба сідати за круглий стіл із громадськістю і думати, як вийти з цієї кризи.

"Влада велика зазіхнула на територію корупції влади маленької"

Експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко, 44 роки, аналізує акцію протесту підприємців у столиці:

— У вартості товарів і послуг, продуктів в Україні — величезна корупційна складова. Побори, які організовують чиновники різного калібру, є частиною нашої плати за товари й послуги. Навіть бабуся, яка продає картоплю на базарі, має додатково сплачувати за право там стояти. І тепер, коли влада велика зазіхнула на територію корупції влади маленької, кулаки за цих підприємців тримають місцеві корупціонери. Тому протести — не лише незадоволення самих підприємців, а й кровний інтерес, жива копійка влади на місцях.

Податковий кодекс — документ внутрішньо суперечливий і неякісний. Він суттєво розширює можливості Податкової адміністрації, яка фактично перетворюється на ще один слідчий орган. А в Україні їх і так вистачає: розшукову діяльність можуть вести і Служба безпеки, і прокуратура, і міліція. Тому кодекс треба правити. Але президент може побоятися продемонструвати слабкість. Тому стільки людей і очікують цього на Майдані.

Якби документ був хороший, президент протиснув би його попри протести, як це недавно зробив Ніколя Саркозі з пенсійною реформою у Франції. А Янукович зараз має обирати між двома переляками. Або підписати кодекс і втратити залишки популярності, або не підписати — і продемонструвати слабкість. Гадаю, Сергій Тігіпко й Микола Азаров схилятимуть президента до підписання, а інші впливові групи будуть проти, щоб дискредитувати конкурентів.

Якщо президент його таки підпише, для людей це означатиме насамперед зростання цін. Із боку влади це бандитизм. А мітинг розсмокчеться, якщо не вийдуть протестувати інші верстви населення. Тоді все буде, як 2004-го.

×