Мін"юст хоче багато державних свят

 

Міністерство юстиції запропонувало перелік свят, яким слід надати статус державних. Згідно з ним, День незалежності урівняють у правах із Днем матері.

Мін"юст працює над запровадженням в Україні інституту державних свят. Такими пропонують вважати події, які "з огляду на їх надзвичайно важливе місце у розвитку українського суспільства та держави, завдяки особливому значенню стали національними цінностями".

— Мін"юст уже два роки працює над законопроектами, мета яких — законодавчо зробити те, чого в Україні не було протягом усіх років її незалежності. А саме: ввести інститут державних свят, — заявив міністр юстиції Сергій Головатий, 51 рік.

Вони не обов"язково будуть вихідними, каже міністр. Відзначатимуть їх за участю Президента України, а на державних установах підніматимуть прапор.

Сьогодні в Україні є одне державне свято — День Конституції. Інші вважаються вихідними днями.

Список запропонованих Мін"юстом державних свят досить суперечливий. Хоча б через їхню кількість. Західна практика передбачає зазвичай лише одне-два державних свята. Скажімо, в Сполучених Штатах відзначають День незалежності, у Франції — День взяття Бастилії, в Італії — День республіки.

До того ж у переліку свята фактично повторюються. Соборність, національна єдність, державний суверенітет, незалежність — це різні грані одного й того ж поняття.

Мін"юст хоче багато державних свят

— День національної єдності дуже перегукується з 1 грудня, коли було проведено державний референдум про суверенітет України. А День соборності не зачіпає далеких східних земель, — каже завідувач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Наталія Яковенко, 63 роки. — Слід обрати якесь одне з них.

Хоча Сергій Головатий і твердить, що не всі запропоновані свята мають бути вихідними, нині Мін"юст не підтримали міністерства фінансів, економіки, праці та соціальної політики. Вони кажуть, що в разі ухвалення цього закону в Україні буде надто багато святкових днів. Бюджет втрачатиме чимало коштів.

У запропонованому переліку немає релігійних свят. Хоча вони цілком підпадають під визначення, яке Сергій Головатий дав державним, — мають асоціюватися "з подією для нації, що гуртує людей, які об"єднали й утворили національну державу". В Українській православній церкві Київського патріархату вважають, що найбільші християнські свята мали б бути державними.

— Визначення державних свят — прерогатива держави, — каже прес-секретар Київської патріархії, ігумен Євстратій (Зоря).— Але водночас ми переконані, що державні свята України мають відповідати державному духові, а не бути рудиментами радянської епохи.

Директор Інституту філософії Мирослав Попович, 76 років, каже, що релігійність — це приватна справа людини. До того ж  громадянами України є також мусульмани, юдеї, атеїсти. Проте такі свята, як Великдень і Різдво, святкують у нас більшість. Тож вони можуть бути державними.

— Вони стали вже не просто релігійними святами, а й національними, культурними явищами, — каже він.

×