пʼятниця, 17 вересня 2010 07:51

"Мене безперервно допитували від шести до десяти осіб"

Директора Львівського національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" 35-річного Руслана Забілого працівники Служби безпеки України звинувачують у намірі розголосити державну таємницю. Музей перебуває в структурі СБУ.

— Я працюю директором музею з моменту його заснування — із вересня 2009 року, — розповідає Руслан Забілий. — 8 вересня приїхав до Києва, щоби зустрітися з колегами-науковцями і вирішити в СБУ питання фінансування музею. Просто на вокзалі о 7.30 мене затримали співробітники СБУ, запросили до автомобіля. У центральному офісі служби протримали до десятої вечора. Мене безперервно допитували від шести до 10 осіб. Вони заходили, виходили. Іноді були всі, іноді менше. Не представлялися, не називали посад і прізвищ. Тільки один сказав, що він — заступник начальника управління внутрішньої безпеки.

Про що питали?

— Про тематику моїх історичних досліджень, із ким з істориків я співпрацюю в Україні й за кордоном. Цікавилися, чи не є мої теми засекреченими, чи маю я дозвіл на роботу з "секретними" матеріалами по ОУН і УПА. Конкретно — по стратегії і тактиці Української повстанської армії.

На це потрібен дозвіл?

— За їхньою логікою, мабуть, уже потрібен. Мене це дуже дивує. Вважаю такі запитання щодо досліджень історії некоректними.

Допит вівся безперервно?

— Якщо я просився до туалету, мене проводили. Іноді кілька людей ставили різні запитання. Потім допит вів один співробітник, інші слухали. Один раз самі дозволили зателефонувати дружині, другий раз я наполіг на цьому. Але заборонили казати, де і що зі мною. Пригощали чаєм. Принесли обід, хоча мені в такій ситуації було не до нього.

Які звинувачення висували?

— Ніяких офіційних звинувачень не було. Не пред"являли жодних документів — скажімо, постанови суду про огляд моїх матеріалів та особистих речей чи санкцій на проведення будь-яких дій щодо мене. Не вівся протокол допиту.

Без мого дозволу вилучили приватні речі: ноутбук і два жорсткі зовнішні диски. На них і в ноутбуці були копії історичних документів із різних архівів, збірки з приватних колекцій, мій історичний доробок — підготовлені до друку матеріали й документи з архіву Служби безпеки. З ними працювали чимало істориків, які мають такі копії.

Вас звинувачували у розголошенні секретної інформації?

— Так. Буцімто я готував до розголошення державну таємницю. Але я ніколи не працював з інформацією, яка визначена як "таємна".

У вас є допуск до документів, які містять державну таємницю?

— Допуск до державної таємниці я маю, але жодного разу ним не скористався. Працював винятково з документами, більшість яких є у вільному доступі через мережу інформаційно-довідкових залів СБУ.

Там були документи, що стосувалися дискредитації УПА і Романа Шухевича радянською владою?

— Так. Матеріали щодо Шухевича і батальйону "Нахтіґаль" давно оприлюднені. Зокрема, як радянське КДБ дискредитувало визвольний рух на Західній Україні. Цю проблематику історики і ЗМІ широко висвітлювали ще у 2008–2009 роках. Написано чимало досліджень, розвідок, статей. Нічого нового, невідомого чи сенсаційного я не мав.

Були також епізодичні документи про Голодомор. Взагалі це не моя тематика — я займаюся тільки визвольним рухом. Мене цікавила реакція населення Західної України на голод у Центральній і Східній Україні.

Вас питали про УПА?

— Розпитували, навіщо мені ця тематика, може, краще я пішов би працювати в школу вчителем історії. Питали, для чого я обрав кар"єру історика. Цікавилися моїми думками щодо національної пам"яті, як я ставлюся до Голодомору. Я відповів, що ставлюся як до геноциду.

На мене психологічно тиснули. Пропонували подумати про сім"ю, про те, що мені може загрожувати п"ять років в"язниці.

Яка зараз ситуація в музеї?

— В істориків музею вилучили два ноутбуки і зовнішній хард-диск (архів інформації. — "ГПУ"). Науковців пустили на робочі місця, але з чим працювати — практично все забрали! Уся наукова робота паралізована. Але заклад працює, відвідувачі приходять. Проблема в тому, що у нас запланована нова  експозиція про дисидентів. Потрібні історичні матеріали, відео-спогади, які вилучили працівники СБУ.

Ви продовжуватимете свої дослідження про УПА?

— Я не думаю міняти тематику чи професійний інтерес. 9 вересня подав заяву до голови СБУ Валерія Хорошковського з проханням і вимогою роз"яснити мені дії працівників і повернути вилучені речі.


"Кремль хоче закрити тему УПА"

— Жодні історичні документи не можуть бути такими, що містять державну таємницю, — каже історик Володимир Вятрович, 33 роки, колишній директор архіву СБУ. — Не є такою інформація про політичні репресії, бо вони були порушенням прав громадян, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Секретними є матеріали про сучасну діяльність Служби безпеки, нинішню агентурну сітку, про обороноздатність країни, деякі відомості з науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України.
Гадаю, випадок із Русланом Забілим — це спецоперація кремлівського керівництва. Вони хочуть закрити тему УПА.

Зараз ви читаєте новину «"Мене безперервно допитували від шести до десяти осіб"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі