Конфлікт довкола маяків між Україною і російським Чорноморським флотом пов'язаний із кримською землею, вважає директор Інформаційно-аналітичного центру "Перспектива" 54-річний Павло Рудяков.
— Ділянки навколо маяків, зокрема на мисі Сарич у Криму, давно забудовані. Ким — з'ясувати неможливо. Адже офіційно ці понад 10 квадратних кілометрів є заповідними територіями. Цю землю не можна віддавати ні у приватну власність, ані в оренду зі зміною цільового призначення. Ситуація типова, таке ж бачимо в інших місцевостях біля водойм. Заборонено будуватися ближче ніж 50 метрів від берегової лінії, а в Києві, скажімо, будівлі стоять за 5 метрів од Дніпра.
Комусь вигідно змішати кримінальне земельне питання з міждержавними відносинами. Адже хто має доступ до цих ділянок, зараз думає, як не повернути землю у державну власність. Накрутити ситуацію легко, бо Крим — це зона підвищеної конфліктності. Тут Чорноморський флот, досі не вирішене питання прав кримських татар.
Забудованою може бути не тільки земля навколо маяків, а й біля об'єктів Чорноморського флоту, а також ділянки, які належать Міністерству оборони. Три роки тому сотка на Південному березі Криму коштувала до 30 тисяч доларів. Як в елітній Кончі-Заспі під Києвом.
Самі ж маяки державі нецікаві. Приміщення тарханкутського і ай-тодорського перебудували під музеї. Для ялтинського маяка кілька років тому закупили імпортне обладнання, перевели його в автоматичний режим. Але пізніше зламалася рухома частина маяка, яка повертає світло. Фахівців, які полагодили б техніку, нема. Маяки фігурують як точки для визначення координат. Але їх функціональність нижча, ніж була 30 років тому.
Коментарі