3 травня повинно було відбутись засідання Апеляційного суду Києва. Він мав розлянути апеляцію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо зміни запобіжного заходу для колишнього народного депутата Миколи Мартиненка. Однак засідання перенесли на 12 травня.
— Захист був готовий відстоювати свою позицію. Були адвокати, був сам Мартиненко. Прибули на засідання ми, народні депутати, які прийняли рішення взяти його на поруки, — каже нардеп від "Народного фронту" Павло Пинзеник, 41 рік. — Те, що людину за першим бажанням НАБУ й САП не запроторили до в'язниці, не означає, що в Україні встановлено правосуддя. Воно буде тоді, коли суд вивчатиме всі обставини. Наприклад, за рішенням Солом'янського районного суду столиці Мартиненко зобов'язується здати до міграційної служби власний паспорт громадянина України. Тобто лишитися без єдиного документа, який, згідно із законом, посвідчує його особу. Це — не правосуддя, а часткове задоволення забаганок-цяцянок НАБУ і САП.
Микола Мартиненко, 56 років, у коментарі журналістам заявив:
— Керівники НАБУ Артем Ситник і Гізо Углава працюють на дострокові вибори парламенту для свого боса — Міхеіла Саакашвілі. Вони фабрикують політичні справи щодо мене. Хотіли запустити розвал коаліції та перевибори Верховної Ради. А потім вони підуть до парламенту по списку партії Саакашвілі. Де-факто Національним антикорупційним бюро керує грузинська група через першого заступника директора Углаву. Ситник там — "весільний генерал". Крім того, вони хочуть помститися після моїх різких заяв про їхні зловживання — тому там є і особистісний фактор.
Керівники НАБУ завдають багатомільярдної шкоди державі, вони зупиняють цілі сектори економіки. Бюро повернуло до бюджету в п'ять разів менше, ніж на них витратила держава. Навпаки, НАБУ позбавляє бюджет мільярдів доларів — тим, що блокує цілі галузі української економіки, дає некомпетентну оцінку міфічним збиткам і зриває приватизацію стратегічних підприємств. Як це було з Одеським припортовим заводом, де збитки лише від зриву приватизації перевищили 13 мільярдів гривень.
Керівництво НАБУ дискредитувало тему боротьби з корупцією, показало неефективність і повністю завалило свою роботу, — продовжує колишній народний депутат. — Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, баланс недовіри до НАБУ сягнув 44 відсотків. Це, наприклад, вдвічі більше ніж до Служби безпеки України.
Прагнення НАБУ та САП арештувати своє майно Микола Мартиненко назвав "кроком відчаю":
— Мене обмежили в пересуваннях, хоча я нікуди не втікав. Я добровільно відмовився від депутатського мандата для чесного розслідування — а отримав політичне переслідування. Як арешт майна допоможе розгляду справи, по якій немає жодних фактів щодо мене? Коли немає доказів — починається дрібна помста і гра на публіку. Не здивуюсь, якщо це підказав їхній друг Саакашвілі. НАБУ та САП скоро хапатимуть людей на вулиці лише на тій підставі, що я з кимось привітався за руку.
Так звана "справа Мартиненка" з'явилася півтора року тому.
Народного депутата запідозрили у причетності до розтрати понад $17,0 млн — на державному підприємстві Східний гірничо-збагачувальний комбінат. Хоча не зрозуміло, який стосунок до цього міг мати Микола Мартиненко.
Він відмовився від мандата народного депутата, щоб розслідування пройшло максимально неупереджено. За цей час його допитали один раз. А 20 квітня раптом затримали. Прокурори просили суд арештувати екс-нардепа на 60 діб. Або щоб він вніс заставу 300 млн грн. Зрештою Миколі Мартиненку обрали запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Поручителями стали 18 нардепів від "Народного фронту", заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Мегера, міністр молоді та спорту Ігор Жданов.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення.
2 
1
Коментарі
1