Цього тижня до України прибувають інспектори УЄФА. Вони мають перевірити, як наша держава готується до проведення футбольної першості Європи 2012 року.
Виявляється, що в нас із цим Євро-2012 не все гаразд. Народ, який цим ще цікавиться, так і не може второпати: що ж реально робиться з підготовки до майбутнього турніру? Замість інформації по суті нам постійно показують недобудований торговий центр біля головного київського стадіону. Складається враження, що право на проведення європейської футбольної першості Україна та Польща виборювали виключно заради знесення однієї недобудованої споруди в центрі української столиці.
Проблеми з будівництвом об"єктів та структури для Євро-2012 насамперед полягають у нерозумінні значення цієї події для України. Воно витікає з того, що сама Україна не знає досі, яка вона.
Поясню на прикладах. У старій радянській Україні перспектива проведення великих міжнародних футбольних змагань привела би до напруженої роботи бюрократичних структур. Вони розписали б необхідні обсяги робіт між виконавцями, виділили би кошти, а потім усіма можливими способами домагалися виконання цих завдань. Звісно, якась дещиця тих коштів цілком могла би зачепитися за чиюсь кишеню — не без цього.
Стурбовані вони абсолютно іншим
У новій капіталістичній Україні майбутній європейський футбол призвів би до підприємницької лихоманки. Усі боролися би за право якнайбільше заробити на вигідних підрядах на будівництво спортивних та інших об"єктів, на прогнозованому зростанні потоку туристів, на збільшенні інтересу до України в усьому світі. Ясна річ, боролися би не за честь країни, а за майбутні прибутки.
Та насправді не виходить у нас ні перший варіант, ні другий. Тому що ми вже не є Україною соціалістичною, де все вирішувалося наказом партійних органів. І ще не є Україною капіталістичною, де підприємці й держава можуть із взаємною користю вільно скористатися вдалою кон"юнктурою.
То ким же ми є? Це запитання виникає після кожного нового повідомлення про "стурбованість" керівників нашої держави ходом підготовки до Євро-2012. Розумієш, що стурбовані вони абсолютно іншим. І якби не було того Євро-2012, ніхто з них про це особливо не шкодував би. Це стосується не лише найвищих посадовців. Що матиме звичайний українець від Євро-2012, окрім почуття гордості за нашу країну? Де можна побачити бодай приблизну перспективу тих самих нових високооплачуваних робочих місць, які мали би з"явитися в Україні у зв"язку з європейським футболом 2012 року?
Що стосується всенародної любові до футболу, про яку в нас звикли розводитися, то з неї нічого не збудуєш. Навіть якщо вона справді є. А чогось іншого, окрім "стурбованості" керівників держави та "любові до футболу" всіх інших, із приводу Євро-2012 поки що не видно.
Напевно, про це і розкажуть інспекторам із УЄФА. Нині показати нічого.
8 
35413
Коментарі