Кабінет Міністрів схвалив свій законопроект "Про ринок земель". Для завершення земельної реформи депутатам також слід буде прийняти закони про державний земельний кадастр, про родючість і консолідацію сільськогосподарських земель.
— Три альтернативні законопроекти про ринок землі пропрезидентський парламент відхилив навесні. Це свідчить про намагання влади сконцентрувати максимум повноважень щодо земельного ринку, — коментує підготовку законів директор центру "Реформування земельних відносин в Україні" Максим Федорченко, 36 років. — При цьому вироблення земельної політики приховане від суспільства. Ми лише отримуємо якісь "позивні" з далеких світів. Спочатку влада обіцяє закордонним корпораціям право купувати до 10 тисяч гектарів ріллі. За кілька днів каже інше — купувати і продавати землю дозволено лише громадянам, фермерським господарствам і державі. Єдиного бачення ринку землі нема.
Останній урядовий законопроект робить володіння землею привабливішим за її продаж. Але в законі нічого не сказано про кодекс поведінки великого бізнесу. Інвестор має бути зацікавлений не тільки в тому, щоб засіяти-засадити землю і зібрати урожай, а й щоби працювати довго. Тому він повинен налагоджувати стосунки з селянами, вкладати гроші в соціальну інфраструктуру, в проекти місцевих рад. Це нормальні відносини бізнесу і громади. Але урядовий законопроект потрапляє у Верховну Раду без громадського обговорення. У документі на 50 сторінок про землі сільгосппризначення — лише чотири абзаци. Один депутат махне рукою у сесійній залі, решта натиснуть кнопки, і вирішиться чийсь суто приватний інтерес.
Ринок землі можна вводити і без ухвалення відповідного закону. Питання купівлі-продажу земель сільгосппризначення, аукціонів, вимог для покупців урегульовані Земельним кодексом. Але вони не функціонували, бо перехідні положення кодексу запровадили мораторій на продаж землі. Просто зняти його замало. Слід чітко проаналізувати відносини на селі. Бо там відбулося багато речей, які не можна змінити. Ми неефективно вирішили питання колгоспів. Роздавали селянам землю і цеглу з корівників замість того, щоби створити корпоратизовані підприємства та роздати корпоративні права на обробіток землі. Людям важливіше отримати роботу і пенсію, а не просто земельний пай. Готовність селянина обробляти землю переоцінена. Cім мільйонів осіб отримали земельні паї. Але тільки 50 тисяч стали фермерами.
Свого часу чехи пішли шляхом корпоратизованих підприємств, а словаки зробили так само, як ми. Якщо зараз порівняти ці країни, то відразу помітно, що чеський вибір був економічно ефективніший. Люди, які не володіють угіддями, не отримають зиску від відкриття ринку землі. Але якщо заради них залишити питання землі таким, як було за радянської влади, то й рівень економіки буде відповідний. Держава відбере в людей шанс стати заможнішими.
3 
1
Коментарі