На підлозі туалету в залі прильоту міжнародного аеропорту "Бориспіль" валяється використаний папір для витирання рук. Єдиний сміттєвий кошик переповнений. Не працює електросушарка.
Керуючи однією рукою, іншою — водій автобуса до Києва час від часу протирає щіткою лобове скло. Не працює обдування. Зламаний також спідометр. Відчуття рідної землі підсилює примітивний російський шансон.
Я повернувся зі Страсбурга, де минулого тижня Парламентська асамблея Ради Європи обговорювала питання "Функціонування інститутів демократії в Україні".
— Сьогодні вперше здійснення реформ означає насамперед конкретні дії, а не слова і обіцянки, — розповідала під час дебатів депутатка-"регіоналка" Юлія Льовочкіна. — Ми реалізуємо нові підходи, які наблизять нас до європейської практики та стандартів.
Європейці не повірили ані Льовочкіній та її однопартійцям, ані міністру закордонних справ Костянтину Грищенку, який прибув до Страсбурга напередодні дебатів.
— Нам постійно кажуть, що в Україні відбуваються зміни та покращення, але це лише слова без дій, — зауважила шведка Маріетта Пурбо-Лунден. — Це стосується не лише нинішньої влади, а й попередніх урядів.
Ухвалена ПАРЄ резолюція стала де-факто офіційним повідомленням про вичерпання кредиту довіри до Януковича з боку цієї європейської інституції. Торік у грудні про таку ж недовіру заявив Євросоюз. Він фактично заморозив політичні відносини з Україною, обумовивши поновлення їх реальною демократизацією. Але, на відміну від ЄС, Страсбург досить жорстко вимагає від Януковича дій: привести до демократичних стандартів судочинство та прокуратуру, звільнити політичних опонентів на чолі з Тимошенко й дати їм можливість брати участь у наступних парламентських виборах.
За невиконання вимог Парламентська асамблея пригрозила санкціями. Щоправда, вони мають вигляд теоретичних, та й ПАРЄ може хіба що призупинити право голосу делегації Верховної Ради. 2000-го через початок другої чеченської війни подібним чином покарали росіян.
Для української влади головний страсбурзький урок такий. Немає жодного сенсу намагатися переконати Європу в якихось міфічних реформах, просуванні до демократії та своїх гарних намірах, насправді роблячи протилежне. Усе одно звучить нещиро та фальшиво, як от минулі виступи "регіоналів" у ПАРЄ. Уявіть, що комусь показали рекламний ролик про Україну з нагоди майбутнього чемпіонату Євро-2012: там вона сучасна, приваблива, мало не ідеальна. Після цього людина прилітає сюди, і вже в аеропорту "Бориспіль" потрапляє в абсолютно іншу, добре відому нам реальність.
Європа вже пройшла ці два етапи. Більше гарним словам і картинкам з України там ніхто не вірить.
3 
1
Коментарі