Дуже часто влада й опозиція — це сіамські близнюки. Спроба розділити їх хірургічним методом ризикована, бо невідомо, чим це закінчиться. Намагання ж одного знищити іншого подібне до власного самогубства.
Досі в Україні йшла боротьба саме на знищення або ж на максимально можливе послаблення політичних суперників. Американці ж уже давно збагнули небезпечність цього й створили двопартійну систему правління державою. Одна партія при владі, інша — в опозиції. Час од часу вони міняються місцями. Демократи й республіканці добре розуміють: якщо правляча партія почне боротьбу з опозиційною до "переможного кінця", то пилятиме гілляку, на якій сидять обидві. Тоді неодмінно з"явиться третя сила, яка врешті-решт змете обох.
Взяти, наприклад, президентські виборчі кампанії в США 2000-го та 2004-го. Обидва рази Джордж Буш-молодший перемагав досить важко, навіть сумнівно. У деяких виборчих округах вручну перераховували голоси. Першого разу Америка взагалі майже два місяці не знала імені нового президента, і справа дійшла до вищої судової інстанції. Під загрозу була поставлена виборча система, що існує у Штатах майже два століття і ґрунтується не на прямому виборчому праві, а на опосередкованому — через колегії виборців. Однак кандидат від демократів Альберт Гор не захотів судитися й визнав свою поразку. Схожа ситуація сталася і через чотири роки. І знову демократи не пішли "стінка на стінку", а чемно поступилися президентським кріслом. Але торік здобули більшість на проміжних парламентських виборах і взяли контроль над Конгресом. Зараз у них великі шанси 2008 року повернути собі президентську посаду.
У США, як і в Україні, є десятки партій
При цьому обидві партії представляють по суті один і той же клас і ніяк не можуть бути в опозиції одна до одної.Тільки роблять видимість цього, щоразу перетворюючи чергові вибори у грандіозне шоу. Проте завдяки розвиненому громадянському суспільству люди там домоглися для себе таких прав і рівня життя, що їх цілком задовольняє почергове панування республіканців і демократів.
Утім, у США, як і в Україні, є десятки партій: аж шість соціалістичних, три лейбористські, дві "зелені", соціал-демократична, федеративна, патріотична, гуманістична, консервативна, популістська, комуністична, національна, пацифістська і т. ін. Але правлячий клас Америки суворо оберігає політичну монополію двопартійної системи правління країною, не допускаючи й близько до неї усіх інших. Тобто, ви можете боротися за свої права й соціальні блага, протестувати проти мілітаризму й захищати тварин, але керувати державою — зась.
Останнім часом в Україні також багато говорять про подібну двопартійність. Ідея приваблива насамперед для Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко. Вони мають деяку схожість із правлячими партіями США. Наприклад, республіканці при владі лобіюють інтереси великого бізнесу, демократи ж, навпаки, посилюють соціальний захист. Тобто, одна партія "трошки права", а інша "трошки ліва".
А найголовніше, "регіонали" і БЮТівці мають очевидне бажання й можливість ділити владу між собою. Схема проста: дві найпотужніші парламентські фракції ухвалюють закон про підняття виборчого бар"єру на виборах до Верховної Ради до 7–10% і відсікають від парламенту решту партій.
Щоправда, на відміну від Америки чи Британії, в Україні запровадження двопартійної системи проблематичне. На заваді цьому стоїть багатовимірність нашої політики. Українське суспільство неоднорідне, існує багато груп інтересів — ідеологічних, економічних, регіональних, мовно-етнічних тощо. Отож потужний суспільний і політичний спротив можливим діям "регіоналів" і БЮТівців цілком можливий.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 49 років, до перспектив двопартійності в Україні ставиться скептично.
— Навіть якщо прохідний бар"єр підвищити до 10 відсотків, "Наша Україна" все одно проходить до парламенту. Щоб не пройшла, треба робити 13–15 відсотків, — каже він. — Але це вже не лізе ні в які ворота. Європа не буде спокійно на таке дивитися. У більшості цивілізованих країн бар"єр становить 4–5 відсотків. А при такому не тільки "Наша Україна" пройде, а й, можливо, Юрій Луценко з новим проектом.
8 
35413
Коментарі