До початку парламентських канікул у липні фракція Партії регіонів планує подати новий закон про мови. Його положення забезпечать виконання Європейської хартії регіональних мов, каже нардеп-"регіонал" Вадим Колісниченко, 52 роки:
— Проект закону зараз погоджуємо з фракціями коаліції, щоб не обговорювати його у залі перед голосуванням. Кардинальних відмінностей у поглядах немає. Найбільше дискусій щодо технології та часу впровадження. У вересні-жовтні ми вже матимемо повноцінний документ. В опозиції немає причин протестувати: у законі червоною ниткою — українська мова залишається єдиною державною, разів 10 повторюється. Проти чого їм протестувати? Проти того, що ми виконуємо європейські зобов"язання й запроваджуємо Європейську хартію регіональних мов, яку 2003 року ратифікували? На всіх дурнів шапок не пошиєш. Рада Європи неодноразово наголошувала, що в нас порушуються права людини.
За якого відсотка мовців їхня рідна мова може стати офіційною на певній території?
— Ми пропонуємо бар"єр у 10 відсотків. У країнах Європи відсоток менший, але ми пішли на його збільшення через українські реалії. Хоча цей бар"єр не заважає людям захищати права рідної мови, навіть якщо їх менше ніж 10 відсотків.
Ми пропонуємо бар"єр у 10 відсотків
Як визначати кількість мовців?
— Є три варіанти. Перший — результати перепису населення. Вони найоб"єктивніші, бо людина сама називає свою рідну мову. Другий варіант — консультативні референдуми, третій — збір підписних листів, у яких люди особисто засвідчують, яку мову вважають рідною.
Що дасть запровадження офіційної мови?
— В усіх областях, де живуть мовні меншини кількістю не менше ніж 10 відсотків, усі чиновники будуть зобов"язані знати їхні мови. Скажімо, угорську на Закарпатті, румунську на Буковині і кримськотатарську в Криму. Це європейська практика. Коли я був депутатом у Криму, вивчив близько 300 кримськотатарських слів, щоб спілкуватися. Хочеш бути чиновником, роби те, чого вимагає закон.
Механізму забезпечити реальну багатомовність немає
— "Регіонали" відмовилися порушувати питання статусу української мови, щоби не поляризувати суспільство розмовами про другу державну, — коментує проект нового закону про мови 47-річний Володимир Кулик, старший науковий співробітник Інституту політичних й етнонаціональних досліджень. — Їхній новий закон формально трохи обмежить права російської, але надасть їй усі переваги, які вона отримала б у статусі державної. Причому в регіонах, у яких більшість людей рідною вважають українську. "Регіонали" роблять це, щоб розширити територію для російськомовних, на яких спираються політично.
Поріг чисельності носіїв мови міг би бути і більшим ніж 10 відсотків. Але і то добре, бо можна буде офіційно вживати не лише російську, а й угорську, румунську чи кримськотатарську в певних регіонах. Щоправда, не зрозуміло, як визначати кількість носіїв мови. Партія регіонів пропонує частково орієнтуватися на перепис населення і запровадити самореєстрацію. Але чи не буде під час самореєстрації фальсифікацій?
Є ще одна суперечлива річ: як запроваджувати регіональні мови? У демократичних країнах вони мають статус додатка до державної мови. Підозрюю, що за розмовами про двомовність криється бажання "регіоналів" запровадити російську одномовність. Бо механізму забезпечити реальну багатомовність немає. Якщо людина звертатиметься до чиновника українською, той відповідатиме так, як йому зручно. Це порушення закону, але немає норми, яка дозволила б подавати за це на чиновника до суду.
Узагалі, з ухваленням нового закону україномовні матимуть менше шансів захистити свої права. Сама українська мова зазнає дуже серйозного удару. В усному спілкуванні їй загрожує майже повне зникнення. Ділову українську із багатьох сфер витіснять повністю. В освіті її відсоток трохи зменшиться, бо не буде стимулу для функціонування.
17 
1
Коментарі