Польща продемонструвала ефективність парламентсько-президентської системи влади. Після смерті глави держави Леха Качинського його обов"язки перебрав на себе спікер Броніслав Коморовський.
Держава продовжує функціонувати. За таких страшних обставин не виник вакуум влади, вважає 58-річна Галина Яворська, експерт із питань європейської безпеки.
За два місяці відбудуться президентські вибори у Польщі. Офіційна Москва приглядається до можливих кандидатів. Бо відносини між Росією і Польщею останнім часом стають прагматичнішими. Поступово знімається конфронтація у трактуванні подій Другої світової війни.
Це було помітно ще до трагедії під Смоленськом, коли у катинському лісі польський прем"єр Дональд Туск зустрічався зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Після авіакатастрофи діалог країн перейшов у площину взаємин між Дмитром Медведєвим і Броніславом Коморовським. Російський президент сказав для поляків більше, ніж його прем"єр, — він визнав розстріл польських офіцерів злочином сталінського режиму. У Польщі побачили, що тандем Путін–Медведєв не такий уже й цілісний. Принаймні вони по-різному поводяться. Катинське питання для поляків буде головним барометром відносин із Росією. Якщо Москва відкриватиме історичні архіви, поліпшаться політичні стосунки, зміцніє економічне партнерство.
Зараз важко окреслити, яке місце України у цих нових відносинах. Теперішній Київ значно далі від Варшави, ніж це було за президентів Віктора Ющенка і Леха Качинського. У Віктора Януковича немає персональних стосунків із польською політичною елітою. А саме на цьому будується довіра між країнами.
Польща важлива для України і як адвокат у Євросоюзі, і як економічний партнер, який на тлі світової кризи демонструє зростання. Та в політиці нової влади щодо неї зараз більше невизначеності, ніж стратегії. Київ уже не може грати на протиріччях між Москвою і Заходом, бо змінилася геополітична ситуація в Європі. Україні доведеться шукати себе в європейській системі безпеки. Без розрахунку на всебічну підтримку Польщі.
2 
1
Коментарі
6