36-річний француз Луї Леферм готувався до занурення на максимальну глибину без дихального апарата неподалік від узбережжя Ніцци. Він планував побити рекорд австрійця Герберта Нітша. 2005 року той пірнув на 182 м.
Раніше ж рекорд належав Леферму: 2002-го він сягнув позначки 171 м. Француз хотів повернути собі титул рекордсмена світу. Однак під час тренування обладнання дало збій. Трос, який мав витягати спортсмена нагору, защемило. Пірнальник залишився під водою. Урятувати його не встигли.
Леферм вважав, що меж людських можливостей немає. І постійно намагався це довести. 1991 року він вступив до університету Ніцци на факультет фізичної культури. Там зустрів Клода Шапе й Олівера Елю. Разом почали займатися глибоководним пірнанням. Спортсмени винайшли особливу техніку дихання і комплекс вправ, які дозволяли їм перебувати під водою довше й пірнати глибше.
Леферм працював із Шапе, Елю і своєю дружиною Валері упродовж п"ятнадцятьох років. За цей час він установив вісім світових рекордів з глибинного занурення і зробив цей вид спорту популярним у світі.
3 
35413
Коментарі