11 липня 77-річний російський письменник Анатолій Приставкін помер від зупинки серця в одній із московських лікарень. Упродовж 16 років письменник працював радником президента Росії з питань помилування.
— Наше покоління запам"ятає його насамперед як автора повісті "Ночувала хмарка золота", — каже російський письменник і журналіст Дмитро Биков, 40 років. — Звичайно, не можна забувати про його роботу в комітеті помилування. Це була грандіозна робота, він багатьох урятував.
Анатолій Приставкін народився 1931 року в місті Люберці Московської області. Батько загинув на фронті, мати померла від туберкульозу. Хлопець довго поневірявся по дитячих будинках. Наприкінці Другої світової війни почав працювати на консервному заводі. Потім закінчив авіаційний технікум, а згодом — Літературний інститут імені Горького. Працював будівником на гідро-електростанції та одночасно писав розповіді та статті для "Літературної газети".
1988 року отримав Державну премію СРСР за повість "Ночувала хмарка золота". У ній автор описав повоєнні роки на Кавказі очима дитини. Повість переклали понад 30 мовами. Її екранізував інгуський режисер Суламбек Мамілов.
Із 1992 року Приставкін працював у комісії помилування. За цей час він домігся амністії для більш як десяти тисяч засуджених. У письменника залишилася дружина Марина, син Іван і доньки Дарія та Марія.
8 
35413
Коментарі