Два місяці тому, 6 березня, жителі колумбійського міста Аракатака прокинулися під 80 пострілів із гармати. Того дня їхньому землякові письменнику Ґабріелю Ґарсія Маркесу виповнилося 80 років.
Колумбійці сподівалися, що іменинник приїде до рідного міста. Проте так і не дочекалися. Завітав він туди минулого четверга. Поїзд, яким приїхав письменник, був розфарбований у жовті метелики. На станції люди тримали плакати і кричали: "З поверненням додому!", "Нехай живе Ґабо!" — таким прізвиськом його називають на батьківщині.
Близько двох десятків поліцейських прорвалися крізь натовп, щоб допомогти Маркесу з дружиною зійти з поїзда. Разом з ними приїхали майже 300 осіб: члени родини, друзі, співаки і музиканти, а також міністр культури країни. Проходячи до карети, письменник роздавав автографи й фотографувався із шанувальниками. Потім поїхав містом.
— Не те, що я очікував, але було нормально, — поділився він згодом своїми враженнями.
50-тисячна Аракатака дуже бідна. Мер Педро Санчес, щоб привабити туристів до міста, хотів додати до його назви Макондо. Так звалося містечко, в якому жили герої роману Маркеса "Сто років самотності". За основу твору письменник узяв саме спогади про рідне місто.
Торік мешканці Аракатаки не підтримали задум мера. Тепер він сподівається, що туристів привабить візит самого Маркеса. Востаннє письменник був тут 24 роки тому. Зараз він живе в Мехіко. Вісім років тому в Маркеса виявили рак легенів. Тоді він швидко написав першу частину своїх мемуарів. Кажуть, зараз дописує другу.
Коментарі