Американські солдати патрулювали центральну частину Багдада. Вони вирішили зазирнути до дитячого будинку, що неподалік. В одній із кімнат без вікон військові побачили на цементній підлозі зв"язаних дітей.
— Спочатку ми подумали, що всі вони мертві. Кинули камінь — один ледь поворушив головою. Тоді ми наважилися зайти, — згадує сержант Мітчелл Ґібсон.
Сиротинець для дітей із розумовими вадами контролювало безпосередньо міністерство охорони здоров"я Іраку. Останній місяць там жили 24 хлопчики віком від 3 до 15 років. Жоден не важив більш як 25 кг.
— На тілі дітей, у буквальному сенсі, можна було перерахувати кістки. Вони не мали сили поворухнутися, махнути рукою, жодних емоцій на обличчі, — додає один із солдатів. — Просто лежали голі посеред своїх фекалій.
Поряд із цією кімнатою була кухня. Там поралися дві жінки. Холодильник і велика шафа були забиті продуктами. Однак кухарки готували лише для себе.
У сусідньому приміщенні облаштували склад. Там лежав ще не розпакований одяг. Його надсилали з міністерства охорони здоров"я для сиріт. За призначенням допомога не доходила. Її продавали тут же неподалік, на місцевому ринку.
Директор притулку втік. У його розкішно обставленому кабінеті солдати знайшли пачки грошей. Дітей перевели до іншого притулку. Він розташований за кілометр. Однак малюки там чисті й принаймні інколи усміхаються.
За чотири роки війни в Іраку від куль, голоду, нестачі питної води і хвороб померло 122 тис. дітей. Кожен восьмий не дожив до 5 років.
8 
35413
Коментарі