Колишньому гравцеві збірної України Вікторові Скрипнику 36 років. Останні десять він живе у Німеччині. Заробляє на життя тренуванням юнацької команди бременського "Вердера". Але впевнений, що повернеться до України.
Німеччина вже пережила Кубок світу? — запитую Скрипника, подзвонивши до його бременської оселі.
— Так. Зараз німці переключилися на місцевий чемпіонат та Лігу чемпіонів. А відразу після закінчення Мундіалю його подих ще відчувався. Продавали все, що можна було: траву з газонів, м"ячі, бутси. Продали і костюм Юргена Клінсманна (колишній головний тренер збірної Німеччини. — "ГПУ"), в якому той був на одному з матчів. Заплатили за костюм 600 євро.
Самі нічого не придбали?
— А навіщо? У мене є колекція футболок, зібрана ще з тих часів, коли сам грав. Шевченко дарував свою форму, Ребров, Лужний, коли виступав за "Арсенал".
Німці розчарувалися, що Клінсманн залишає збірну?
— Вони були до цього готові. Розуміли, що під таким пресом жоден тренер довго працювати не зможе. До того ж сім"я в Юргена постійно проживає в США, розриватися між двома країнами він не хотів. Йому важливо було піти на піку слави: він створив команду, яка подобалася своїм атакуючим футболом.
А що в Німеччині пишуть про збірну України?
— Нічого. Німців турбує тільки своя збірна. Їм є за ким стежити і за кого уболівати. А те, що Україна успішно виступила на Кубку світу, розуміє кожен.
Які шанси у нашої команди потрапити до фінальної частини наступного чемпіонату Європи?
— У відбірній групі три фаворити — Італія, Франція і наша збірна. Одна з цих команд неодмінно провалить кваліфікаційний турнір. Усі злетіли на Мундіалі, а після злетів настають падіння.
Де ви провели відпустку?
— Їздив на батьківщину. Відвідую рідні місця двічі на рік — взимку та влітку, гостюю в батьків та брата три тижні. Навіть на футбол сходив: "Дніпро"—"Ворскла". Нічого, сподобалося.
Сиділи у віп-ложі?
— Ні, на трибуні серед уболівальників. Кучеревський був поруч, Валєра Городов. Говорив із ними за життя. Із Протасовим не зустрівся, не до мене зараз головному тренерові "Дніпра".
За українським чемпіонатом стежите?
— Так, у мене вдома є супутникове телебачення. Коли маю час, переглядаю поєдинки "Динамо", "Шахтаря". Гірники зараз не ті, багато іноземців. Славнозвісний дух "Шахтаря", з яким я стикався гравцем, давно вивітрився. Добре, що "Динамо" з поверненням Реброва та Ващука налагоджує колишній стиль гри.
У чемпіонаті Німеччини виступає наш Андрій Воронін. З основного складу "Баєра" він випав. Вороніну варто змінити чемпіонат?
— Не думаю. У Німеччині його давно вважають своїм, він знає мову і місцевий менталітет. Як у Андрія може скластися в іншій країні — невідомо. Проблема у Вороніна одна — тренер йому не довіряє. У мене теж таке було, коли "Вердер" очолював Фелікс Магат. Він зараз "Баварію" тренує. Дуже закрита людина. Ні з гравцями не спілкувався, ні з технічним персоналом. "З пташкою у голові" — про таких людей у Німеччині кажуть.
Вашим першим німецьким тренером був Бернд Штанге.
— Так, він працював у "Дніпрі" десять років тому. Штанге порекомендував мене Діксі Дернеру, який тоді тренував "Вердер". А "Дніпро" розвалювався на очах. Корпорація "Інтергаз" від команди відмовилася, зарплату не платили. Новий господар команди Сергій Тігіпко продав мене до "Вердера" за півтора мільйона марок.
Проблема у Вороніна одна — тренер йому не довіряє
Спочатку було дуже важко. Нова країна, мови не знаю, без сім"ї жив три місяці, бо донька саме народилася.
Зараз вас уже можна назвати німцем?
— Ні, звичайно. Я в цій країні іноземець, заробляю гроші й забезпечую своїй родині нормальне життя. Син у дев"ятий клас перейшов, донька — у п"ятий. Ходять до німецької школи. Але вдома спілкуємося тільки російською.
Дружина працює?
— Ні. У футболістів, навіть колишніх, дружини вдома сидять. Ліана дітьми займається.
На поле не тягне?
— Ну, інколи бігаю з приятелями. Форму не втратив. Недавно навіть у другій бундеслізі (аналог української першої ліги. — "ГПУ") пропонували грати. Відмовився. Мені з юнаками у "Вердері" цікавіше працювати. Йдемо на третьому місці у місцевому чемпіонаті.
Нинішня робота — надовго?
— Контракт закінчується через рік. Після цього повернуся до України назавжди. До батьків, брата, родичів дружини.
1969, 19 листопада — народився в Новомосковську Дніпропетровської області
1989 — гравець запорізького "Металурга"
1994 — перейшов до дніпропетровського "Дніпра"
1995, 1996 — бронзовий призер чемпіонату України
1996 — перейшов до німецького "Вердера"
1999, 2004 — володар Кубка Німеччини
2004 — став чемпіоном Німеччини, закінчив ігрову кар"єру, почав працювати тренером юнацької команди "Вердера"
Зіграв 25 матчів за національну команду України, забив 2 голи. Одружений, має сина та доньку.
2 
1
Коментарі