21-річний Михайло Мудрик з "Шахтаря" — головний талант українського футболу. Тренер Олег Федорчук, 61 рік, оцінює перспективи футболіста.
— Головний футбольний "козир" Михайла — швидкість, — каже Федорчук. — Це чи не єдина якість у футболістові, яку неможливо натренувати, бо вона — від Бога. Попит на гравців із такою швидкістю завжди був і буде, бо вони здатні вирішувати долю матчу. Ще один — психологічна й ментальна впевненість. Михайло був помітною фігурою в українському футболі в дитячому та юнацькому віці. Але 2019-го тренер Олександр Петраков не взяв його в молодіжну збірну, яка стала чемпіоном світу. Однак гравець спокійно пережив це й продовжував залишатися працювати після тренувань. І тут варто похвалити ще одну його якість — техніку роботи з м'ячем. Це Ігор Бєланов (гравець київського "Динамо" 1985–1989 років, володар "Золотого м'яча"-1986. — ГПУ), який теж мав феноменальну швидкість міг розігнатися й виконати передачу з пісочної ями. А в Мудрика м'яч прив'язний до ноги. Тож хлопець має непогану техніку. І останнє — гарно поставлений удар, геть не гірший ніж у того ж Бєланова.
Слабкі його сторони — часто програні єдиноборства, часто втрачає свого гравця під час оборонних дій. Коли команда Мудрика грає в середньому темпі — Михайло не знаходить себе на полі. Цим відрізняється від Олександра Зінченка (футболіст англійського "Арсеналу", лідер збірної України. — ГПУ). Як це заважає — можемо бачити на прикладі чемпіонату України, де Мудрик не є першою зіркою чи бомбардиром.
Куди йому варто переходити?
— Саме через це не думаю, що до середняка англійського чемпіонату, де треба боротися на кожному клаптику поля — гарна ідея. Тут для нього лише три команди — "Манчестер Сіті", "Ліверпуль", "Арсенал", які нав'язують супернику свою гру. Не варіант — Іспанія, бо там своїх таких гравців є достатньо. Згадайте Коноплянку, який переходив у "Севілью" в ореолі одного з найтехнічніших гравців. І де була його техніка в Іспанії? Не варто йти в клуби, які переповнені зірками — "Реал", "Парі Сен-Жермен". Можна засидітися, як це сталося у випадку з Андрієм Луніним, який рідко грає в "Реалі". Інша річ — Італія. Тут зараз проживають понад мільйон українців, тут легко прижилися Шевченко й Малиновський. В Італії крутяться серйозні гроші Сполучених Штатів Америки. Тому для українців вони можуть купити гравця для розкрутки. Якщо продати мільйон футболок Мудрика по 50 доларів, то це непогана інвестиція. Тому варто подумати над варіантами з Італії.
Яку суму за нього можна виручити?
— Думаю, мільйонів 50–60 євро, максимум 70 (2,8 млрд грн. — ГПУ.) Середній гравець нині коштує в Європі в середньому 30 мільйонів євро. Ось хоча би наш Зінченко. І це не гравець атакувального плану. Тут багато залежить від позиції клубу. Якщо довго тримати, гравець може надломитися психологічно. Треба віддавати виконавця на пікові ціни, а на фіксувати її й чекати, як це було у випадку з колишніми динамівцями Олександром Шовковським та Олегом Гусєвим. Не треба дивитися на національність, бо з бразильцями "Шахтар" розлучався відносно легко. Так само треба вчинити з Михайлом. Є на нього попит — продавайте за гарні гроші. Хай усі гравці знають, що правила переходу прозорі й переживати з цього приводу не варто.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
5 
35413
Коментарі