25-річний Олександр Алієв лідирує у списку бомбардирів чемпіонату Росії. Після трьох турів на рахунку гравця московського "Локомотива" та збірної України три голи. Останнього він забив минулої неділі у ворота "Спартака". Наша розмова з півзахисником відбулася до московського "дербі".
Олександре, в Україні непокояться через питання вашого громадянства. Чи правда, що ви маєте намір зробити російський паспорт і відмовитися виступати за збірну України?
— Нічого не знаю про це. Чую тільки від вас, кореспондентів. Дзвоните, нагнітаєте пристрасті. А що я можу відповісти? Я — гравець збірної України. Хочу грати за цю команду. Ні про яке громадянство не думаю і не намагаюся щось змінювати. Чому ви не хочете цього зрозуміти?
Усе почалося з інтерв"ю Юрія Сьоміна, вашого тренера в "Локомотиві". Він заявив, що питання прийняття Алієвим російського громадянства — справа кількох днів. І додав: і з російським паспортом ви зможете грати за Україну.
— То й запитайте в нього. Я ж нічого не знаю. Народився у Хабаровську, це Росія. Ні з Сьоміним, ні з Наумовим (президент "Локо". — "ГПУ") на цю тему не говорив.
Я — гравець збірної України. Хочу грати за цю команду
Із Мироном Маркевичем, головним тренером української збірної, знайомі?
— Так щоб близько — ні. Сподіваюся, зроблю це найближчим часом. Я ж гравець збірної України. Просто на зборах перетиналися з Мироном Богдановичем, віталися, питали, як справи, і все.
Ви ніколи не приховували невдоволення методами роботи нинішнього тренера "Динамо" Валерія Газзаєва. Що дратувало найбільше?
— Тренування. Щодня одні й ті ж вправи. Не граємо у квадрат, немає ігрових серій. Хочеш залишитися після тренування — Газзаєв не дозволяє. Кричить, щоб усі йшли з поля. Але я підкреслюю: конфліктів у мене з Газзаєвим не було. Ну, не підходжу я під його модель гри. Буває. Я просто поїхав, щоб грати у футбол. У мене сім"я, маленька донька. Хочу, щоб вона бачила, як тато грає, і раділа за мене. Так що припиніть розмови про конфлікт Алієв–Газзаєв. Не було його.
Коментарі