середа, 14 листопада 2007 17:37

"Були пропозиції перейти у футбол, але залишилася гандболісткою"

Автор: фото: Віталій ГРАБАР
  Регіна Шимкуте вважається найперспективнішою гандболісткою України
Регіна Шимкуте вважається найперспективнішою гандболісткою України

Регіну Шимкуте, 21 рік, фахівці називають надією українського гандболу. Зустрічаємося після тренування львівської "Галичанки". Сідаємо на трибуні палацу спорту "Будівельник".


Як оцінюєте виступ команди на Кубку світу?

— Першу гру з Росією, майбутнім переможцем, ми зіграли добре й перемогли. А от із Бразилією й Данією нам завадила незіграність, адже кілька спортсменок вперше виступали у збірній. Посіли останнє місце у групі. Головний тренер Леонід Ратнер залишився задоволеним лише грою з Росією.

Кажуть, Ратнер може на гравців і голос підвищити, й висловитися нецензурно. Це правда?

— Він не обзиває нас, а у підвищеному тоні вказує на наші помилки.

Цього року у плей-офф до чемпіонату світу українки обіграли олімпійських чемпіонок — збірну Данії. 2 грудня у Франції стартує фінальний турнір. Які завдання стоять перед командою?

— Максимум — потрапити у призери. Мінімум — увійти до вісімки найкращих команд планети. Це дасть змогу взяти участь у Олімпіаді-2008.

Який матч за збірну був найвдалішим?

— Торік повторний матч плей-офф зі Словаччиною — відбірний до фінальної частини чемпіонату Європи. Вдома ми виграли 3 м"ячі. А в гостях по ходу програвали "-5". Нас тоді засуджували, але ми таки перемогли — 27:22.Того разу я грала без замін.

Ратнер нас не лає, лише голос підвищує

У "Галичанці" ви граєте під керівництвом тренера-жінки, а у збірній — під керівництвом тренера-чоловіка. Різниця відчувається?

— Тренери різні. Але не можна сказати, хто кращий, а хто гірший. Валерія Тищенко, тренер "Галичанки", намагається не кричати, а спокійно вказувати на помилки. А Ратнер більш емоційний, постійно кричить.

Правда, що ви раніше грали в футбол?

— Так, це було років п"ять тому. Тоді Херсонська область на всеукраїнських змаганнях взагалі не мала жіночої футбольної команди. Вирішили залучити гандболісток. І ми стали четвертими в Україні. Були пропозиції перейти у футбол. Але тренер переконав залишитись у гандболі.

Стравам якої кухні віддаєте перевагу?

— Українським. Люблю борщ, вареники... Шлунок страждає від того, що часто переїжджаю й мушу їсти то гостру їжу, то солену... За кордоном, буває, нічого не можу їсти. Мрію, коли додому швидше приїду.

Чи маєте хлопця?

— Ні. Нещодавно розійшлися.

Про що мрієте?

— Купити квартиру у Львові. Нинішню мені орендує клуб. Спортивна мета — поїхати на Олімпіаду і вдало виступити.

1985, 21 грудня — народилася в місті Білозерка Херсонської області
1993 — почала займатися гандболом
2003 — почала виступати за львівську "Галичанку"
2005 — дебютувала у збірній України
Неодноразовий призер чемпіонатів України. Навчається на четвертому курсі Львівського інституту фізичної культури. Неодружена

Зараз ви читаєте новину «"Були пропозиції перейти у футбол, але залишилася гандболісткою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі