42-річний Михайло Лещук із райцентру Самбір Львівської області починає садові роботи в березні. Має гектар землі за містом. Понад 10 років вирощує фруктові дерева, виноград, малину, смородину, аґрус.
— Хоч сніг ще не зійшов, але трохи потепліло, то обрізаю ягідні кущі від померзлих, поламаних гілок, — каже. — Це треба робити до появи бруньок. Кущі розріджую, щоб гілки не створювали тіні. Вирізаю по кілька старих малородючих. Якщо деякі гілки угинаються, ставлю під них підпори-рогатки.
Як тільки розтане сніг, прикопує найнижчі гілки. Так розмножує ягідні кущі.
— Викопую недовгу канавку, у перерізі як кулак, туди пригинаю гілку, — пояснює. — Фіксую кілочками, щоб не висмикувалася. Закидаю ґрунтом так, щоб над гілкою був горбочок. Зверху притрушую перегноєм та рясно поливаю водою. Удобрюю так само весь кущ. Тоді чекаю, доки гілка пустить корінці. Відрізати й пересаджувати можна аж через два роки. У мене вже місця нема, куди нові садити, то роздаю саджанці друзям, або на базар везу. Плодоносять за рік після посадки.
Лещук обирає для розведення врожайні та стійкі до хвороб сорти.
— Наприклад, смородина в мене вся стійка до грибків. Плодоносить рясно, й при цьому всі ягоди дозрівають одночасно. Щоб із саджанцем смородини все було добре, його слід посадити на сонці. Тоді ягоди будуть солодкі, родитиме добре.
Навесні після посадки саджанець обрізають. Залишають три-чотири бруньки. Тільки так ростиме крона.
3 
1
Коментарі