38-річна Ольга Балинська з Вінниці продає на ринку баклажани. Вирощує їх із ранньої весни до пізньої осені на городі понад 10 років.
— Саме страшне для баклажанів це отакі перепади температури, як на цьому тижні. Удень жара, а потім пішов дощ і зробилося холодно, — пояснює. — Листя одразу починає скручуватися в трубочку. Тоді рослину краще накрити пластиковою пляшкою, навіть літом.
Ранні сорти вона вирощує в теплиці, середні та пізні — на городі у відкритому ґрунті.
— Біля кожної рослини поставила палку, до неї прибила перевернуту пластикову бутилку. В кришечці зробила кілька дірочок. Туди наливаю суміш меду і господарського мила. І цим підливаю рослини до першої зав'язі. Такий тип догляду порадили знайомі з Херсона. Вони вирощують баклажани промислово. Пояснили мені так, що мед дає необхідні вітаміни і мікроелементи, а мило відлякує шкідників.
На відро теплої води бере склянку меду і півшматка господарського мила. Перемішує до повного розчинення і розливає по пляшках. Таке добриво використовує в період цвітіння та плодоношення.
— У період цвітіння я трясу рослини. Тоді пилок із квіток опадає на сусідні квіти і баклажанів буде більше.
Два роки тому на баклажани вінничанки напала плодова гниль. Плодоніжка псувалася, і "сині" відпадали невеликими. Від цієї хвороби допоміг препарат "Фітоспорін".
9 
1
Коментарі