пʼятниця, 05 квітня 2024 22:27

НАТО допомагатиме Україні, та чи буде ця допомога достатньою?

НАТО допомагатиме Україні, та чи буде ця допомога достатньою?
eastnews.ua

Підтримка України - буде. Таким є офіційний підсумок саміту міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, який 4 квітня завершився у Брюсселі. З конкретикою союзники мають визначитися найближчими тижнями. А от із допомогою від США невизначеність наростає: у ЗМІ натякають на перенесення голосування по відповідному законопроекту вже на середину квітня. З яким здобутком на зовнішньополітичному фронті Україна завершує перший тиждень квітня, - розбиралася Gazeta.ua.

Залізний кулак

Закінчується не хоробрість, а зброя. Так стисло генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оцінив бойову та ресурсну ситуацію України. Тому висновок саміту МЗС країн-членів НАТО, за його словами, був очевидним: "Усі союзники погодилися з необхідністю надати Україні підтримку…Існує єдність мети".
Практична реалізація цієї тези буде відбуватися у кількох площинах.
1. НАТО посилить свою роль у координації безпекової допомоги та підготовки. Як запевнив генеральний секретар Альянсу, ця підтримка буде тривалою. Як доказ цього, у Польщі (Бидгош) буде створено Спільний центр аналізу, підготовки та навчання для українських бійців та бійців НАТО. У цей напрямок вкладається і критично необхідна нелетальна підтримка у рамках Комплексного пакету допомоги НАТО (CAP). Ще ідея - спецфонд у 100 млрд євро або доларів на 5 років від Альянсу для допомоги Україні.
2. Міждержавна допомога. Союзники на засіданні Ради "Україна - НАТО" наголосили на чинних програмах поставок озброєння, навчання та консультування. Ці програми будуть розширюватися, як-от чеська ініціатива по закупівлі та постачанню нашій країні снарядів (близько 800 тисяч одиниць) та збільшення поставок гаубиць "Цезар" від Франції. Очікувані обсяги частково розкрив держсекретар США Ентоні Блінкен: "Загалом, з того, що я почув, союзники зі США включно хочуть удвічі посилити пошук ресурсів для України".

Чекаємо липня?

Усім цим заявам бракує одного - конкретики. Боєприпаси потрібні "тут і зараз", як і засоби ППО, бо кожен день зволікання вимірюється у життях українських бійців та мирних громадян. Подвійні обстріли Харкова є трагічною ілюстрацією цього. Тільки за березень 2024 року Україна збила 94 російські ракети, - повідомив у Брюсселі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: "Не хотів псувати вечірку з нагоди Дня народження НАТО, але відчував себе зобов'язаним виступити від імені українців з посланням про руйнацію нашої енергосистеми, нашої економіки, про вбивства мирних жителів".
Тому комплексним рішенням було б членство України у НАТО. Держсекретар США Ентоні Блінкен обіцяє: "Гадаю, ви побачите дещо на саміті у липні".
Добре, що це обговорюється, як і підтримка України до завершення війни, - вважає політолог Дмитро Васильєв: "Це сигнал і Путіну…Але у мене є відчуття, що навряд чи Україну запросять до НАТО саме на саміті у липні".

"Золотий замінник"

Скептицизм щодо липня відчуває не лише український політолог, але й автори The New York Times. На їхню думку (з посиланням на високопосадовців), НАТО не має бажання у липні поточного року приймати Україну, бо через це втягнеться у найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року. Але відмовлятися від нас Альянс не збирається, тому шукає "золотий замінник". Критичної ваги набуває американська допомога, проект про виділення якої Україні досі не проголосовано. На думку колишнього посла США у НАТО Іво Х. Даалдера, якщо через невизначеність союзники втратять час, чи не доведеться у липні думати, як забезпечити впевненість, що Росія не переможе? Навряд чи бойова ситуація в Україні, яка останні місяці не була доброю, у найближчій перспективі покращиться, непокоїться він, відтак липневий саміт може піти не за тим сценарієм, який вимальовувався у квітні.

Без солодкого

Справді, союзники по Альянсу зібралися якраз у 75-ту річницю створення НАТО. Заради цього вперше в історії оригінал відповідного договору був виставлений у Брюсселі - досі він зберігався у Вашингтоні. Є здобуток у вигляді двох нових членів: Фінляндії та Швеції.
Свій "подаруночок" у вигляді 100 млрд доларів або євро від НАТО і переведення "Рамштайну" під оруду Альянсу на випадок перемоги Дональда Трампа на виборах отримала і Україна. Принаймні, це означає довгостроковість форматів, як і чеської снарядної ініціативи.
"І забезпечить добрі потенційні варіанти співробітництва між НАТО і тими країнами, що входять до "Рамштайну" у сенсі допомоги Україні", - переконаний Дмитро Васильєв.
Можливо, це справді максимум можливого, бо проти нарощення поставок зброї Україні виступала, за даними NYT, Угорщина та її союзники в Альянсі, а ідея грошового Фонду викликала деякі неузгодженості, - звідки взяти такі кошти?

Ворогів названо

Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, слідом за міністром закордонних справ Анналеною Бербок, наголосив, що при створенні такого фонду треба врахувати уже зроблені країнами внески на підтримку України. Однак Польща виступала за такий фонд, як раніше закликала членів НАТО збільшити відрахування до спільного бюджету Альянсу.
Вочевидь, деталі підтримки й будуть узгоджуватись всередині Альянсу до липня, але сам на сам нашу країну з РФ не залишать, бо, вважає міністр оборони Великобританії Грант Шаппс, "Ми перейшли від поствоєнного до передвоєнного світу". На думку посадовця, Росія, Китай, Північна Корея та Іран "зі своїми маріонетками" дедалі частіше об'єднуються проти демократії.

Плюси і баланси

Україна має великий "плюс" за підсумками саміту у Брюсселі, -переконаний політичний експерт Олександр Кондратенко. "Йдеться про систематичну, а не разову, допомогу нашій країні. Тим більше, подано чіткий сигнал Росії про готовність Заходу, насамперед, Європи, до війни", - зазначив він.
У контексті цього Кондратенко нагадав слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського про готовність НАТО до війни з Росією. Президент Польщі Анджей Дуда закликав членів НАТО збільшити витрати на оборону з 2 до 3% ВВП, а міністр оборони Німеччини оголосив про план реорганізації збройних сил з метою готовності до бойових дій. Хоча МЗС Люксембургу заявив про неможливість вступу України до Альянсу, доки на території країни є конфлікт, баланс думок був на боці нашої атлантичної інтеграції нашої держави, наголосив експерт, "і Путін цей сигнал не міг не почути й не побачити".

Початок "Зоряних воєн"

Схоже, сигнали у Кремлі почули і побачили. Після рішучого спростування Францією слів Сергія Шойгу про "Стамбульську ініціативу" прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков оцінив відносини РФ та НАТО як пряму конфронтацію, оскільки Альянс "уже залучений до конфлікту навколо України". А за лаштунками такої войовничої риторики, за даними La Republica, вкотре обговорювався сценарій прийняття України у НАТО після "здачі" тимчасово окупованих територій. Утім, опитані Gazeta.ua експерти зазначили - це вкид. Опосередкованим свідченням, що неофіційно хтось таке міг обговорювати, були слова МЗС Люксембургу.
Цікаво на саміт зреагував підприємець Ілон Маск: у соцмережі Х він під відео Єнса Столтенберга та Ентоні Блінкена, коли вони говорять про вступ України у НАТО, написав: "Так починається фільм з ядерним апокаліпсисом".

Ментальне розширення Альянсу



Але. якщо йдеться про сценарії, то ще 3 квітня генсек НАТО озвучив два: або Україна дістає потужну підтримку та відвойовує свою територію - або втрачає її.
Звичайно, з урахуванням посади та аудиторії, а також напруженої атмосфери, частину інформації явно було пом'якшено, - вважає політичний експерт Євген Савісько. "Однак суть зрозуміла - час балачок минув, потрібно підтримувати і планувати надання допомоги на перспективу. Фактично НАТО перебирає на себе роль головного постачальника та координатора надання допомоги Україні", - наголосив він.
Тим паче, НАТО зробив заявку на більш вагому роль у світовій безпеці. Як звернув увагу Євген Савісько, у своєму виступі Єнс Столтенберг зачепив ситуацію навколо Тайваню. "Відбувається те, про що вже давно велися розмови, однак у них мало хто вірив: НАТО починає позиціонувати себе як монолітну надконтинентальну силу, що готова втручатися у світові процеси в будь-якій час і не озираючись на позицію інших міжнародних організацій. Найперше йдеться про ООН", - наголосив він.
Це смілива заявка, але вона може мати продовження, якщо НАТО впорається із Росією. Отже, для Альянсу це своєрідний екзамен на зрілість та масштабність стратегій і підходів.

Зараз ви читаєте новину «НАТО допомагатиме Україні, та чи буде ця допомога достатньою?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі