За кордоном уже прискіпливо вивчають документ, який ухвалила Верховна Рада. Gazeta.ua зібрала перші відгуки.
Що залишиться актуальним
Верховна Рада заради посилення військової міці відмовилася від демобілізації, - пише CNN. Хоча у в ухваленому 11 квітня 2024 року законі є доручення уряду представити окремий законопроєкт про ротацію військовослужбовців, автор СNN вважає, що "питання демобілізації, вірогідно, залишиться актуальним".
Командуючий Об'єднаними силами України Юрій Содол на пленарному засіданні заявив: "У нас нестача кадрів". Водночас, під Верховною Радою у четвер, 11 квітня, протестували родичі військовослужбовців. СNN наводить думку дружини захисника України Анастасії Бульби: "Ми всі розуміємо, що не вдалася мобілізація, без якої немає і демобілізації. І в цьому провина влади, а не наших чоловіків…Вони (захисники) поняття не мають, коли зможуть повернутися до своїх сімей". Боєць Артем зазначає, що "це просто демотивує", однак інший солдат, котрий побажав не називати себе, звертає увагу, що "демобілізація стане можливою, коли новобранці пройдуть підготовку". Волонтер Нацгвардії Дмитро резюмує: "Дембель необхідний…Інакше ніби вхід є, а виходу немає, крім як стати інвалідом чи загинути". А Politico наголошує - дискусія на тлі незадоволення військових ухвалою такого закону лише посилилася.
Нестача сили
Але і у влади немає іншого виходу, окрім посилювати контроль за ухилянтами. Агенція Reuters звертає увагу на те, що рішення, прийняте президентом минулого тижня про зниження віку призову з 27 до 25 років, збільшило мобілізаційний ресурс. Однак не закрило "кадровий голод" у ВСУ.
Саме тому, - цитує агенція слова Юрія Содола, - "прийміть цей закон, і ВСУ не підведуть ні вас, ні український народ". Заступник командира Третьої штурмової бригади Максим Жорін заявив, що це не призведе до чудес на полі бою, хоча, "безумовно, буде більше порядку і систематизує вцілому питання мобілізації".Reuters натякає на те, що квітневе мобілізаційне рішення не останнє. "Особисто я поставив би задачу жорсткіше та продовжував би знижувати призовний вік", - наводить агенція думку Жоріна. Тим паче, київські експерти теж мають певний скепсис стосовно ухваленого з такими складнощами закону. Новий документ здатен вирішити питання мобілізації лише частково, та й то за умови, як саме буде він виконуватися. "Наш досвід показує, що є закони - і є практика, тобто, як закон буде працювати", - застерігає політолог Володимир Фесенко.
Прозорість для ухилянтів і тести для влади
Ухвалений закон насправді робить сам процес мобілізації більш прозорим та ускладнює можливість ухилитися від нього, але він недостатньо жорсткий, тому немає упевненості, що він вирішать проблему, пише Time з посиланням на лист голови Українського фонду досліджень безпеки. І наводить думку західного експерта, викладача політики в Оксфордському університеті Марні Хоулетт: "Після багатьох років нещадної боротьби люди виснажені. Демобілізація дала би надію…особливо деяким, хто не має військового досвіду та психологічного захисту… Думаю, це, скоріш, означає, що Україна готується і усвідомлює, що це (бойові дії) буде не так швидко, як думали раніше". Ухвала закону продемонструвала єдність політичних сил,- звернула увагу Time професорка порівняльної та української політики у Манчестерському університеті Ольга Онуч: "Закон стане для президента і лідерів політичної опозиції тестом, наскільки добре вони можуть працювати разом над чимось, що не користується миттєвою підтримкою громадськості", Результати цієї своєрідної перевірки, - переконана вона, -"багато чого розкаже нам про здатність різних політичних груп керувати в умовах війни".
Закон під допомогу
Однак The Washington Post прямо пов'язує появу закону про мобілізацію з затримкою виділення американської допомоги Україні. Через це ЗСУ стикнулися з гострою нестачею бійців, боєприпасів та зброї, - пишуть автори видання, а це дозволяє РФ просуватися на полі бою. The Washington Post звертає увагу на слова президента Володимира Зеленського в інтерв'ю українському телебаченню, про те, що західні чиновники запитують українських, "якщо ви не хочете мобілізації, парламент не голосує (закон), навіщо тоді вам допомога?".
Співмірність під вибухами
Сигналом для західних партнерів назвав ухвалений закон один із тих депутатів, хто голосував "за", - Олександр Федієнко. Якщо говорити про результати перевірки на спроможність українських політиків за допомогою цього контраверсійного закону, то вони його склали. Принаймні, так вважають у The New York Times. Закон про мобілізацію є ретельно продуманою спробою збільшити чисельність ЗСУ та уникнути негативної реакції суспільства за рахунок фінансових заохочень та бонусів для бажаючих служити у війську, а також допомогу родичам у разі їхньої загибелі, - пишуть автори видання. Але, знову ж таки, не менш важливим у цьому документі виявилося те, що до його фінальної версії не увійшло. The NYT наводить думку голови українського аналітичного центру "Демократичні ініціативи" Петра Бурковського, про те, що новий закон ухвалили запізно і він не вирішує проблем, які стали набагато глибшими, як-от "розрив між політичним керівництвом і суспільством".
Оскільки, на думку Globeecho, здатність Росії широко (у глобальному масштабі) вербувати нових бійців підкреслює виснаження ЗС України. Тому ухвалений закон є вимушеним кроком, але він не покращить ситуацію на фронті тому, що "потреба у свіжих військах є терміновою, обережний підхід влади до вирішення проблеми лише наголошує на складності ситуації". Хоча закон і приймався буквально під вибухами (масована атака РФ на об'єкти енергетичної інфраструктури), він не враховує всього драматизму поточної ситуації.
"Ознака розпачу" чи "визубрений урок"?
Але саме цей баланс між гострою необхідністю і раціоналізмом свідчить про те, що Україна, можливо, визубрила урок і готується відповідати на виклик. Так вважає доцент історії Корнельского університету Девід Сілбі. "Остаточна версія закону про мобілізацію є одночасно сигналом відчаю та раціоналізації. Вияв розпачу - у намаганні мобілізувати якомога більшу кількість людей з огляду на те, що населення у Росії у п'ять разів більше за українське і втрати на полі бою Україні компенсувати дедалі важче у цій "війні м'ясорубок". Вияв раціоналізації - у чітких критеріях: відтепер українці точно знатимуть, хто саме підпадає під призов. Це дозволить раціональніше використовувати робочу силу, бо спеціаліст залізниці більш корисний на своєму робочому місці, ніж як плюс один солдат на фронті, - розмірковує експерт.
Але незрозуміло, як саме новий закон про мобілізацію посилить ЗСУ, якщо там гострий дефіцит не тільки людей, але зброї та обмундирування. У тексті документа відсутні чіткі механізми забезпечення реєстрації всіх військовозобов'язаних чоловіків, наводить сумніви експертів з України Associated Press. Відсутність кількісного орієнтиру, скільки саме потрібно новобранців, ще більше дезорієнтує суспільство. Тим паче, історія з законом не завершена: невідомо, коли саме його підпише президент України (з пониженням призовного віку він зволікав довго), коли саме і як запрацює документ. Загалом у війську перебуває 1 мільйон українців, у тому числі близько 300 тисяч – на передовій, нагадує інформагенція.
Спостерігаємо зі співчуттям
Загалом реакцію іноземних ЗМІ можна назвати співчутливою: про ухвалу закону написали багато видань. Але глибше "копнули" переважно західні інформресурси та окремі дослідники політичних процесів. Чому?
Закон про мобілізацію та обставини його ухвали підводять риску під найдраматичнішим періодом в новітній історії незалежної України. Верховній Раді і раніше доводилося, з 2014 року, ухвалювати швидкі й непопулярні рішення. Але якщо тоді обмеження, які вони запроваджували, стосувалися, переважно, майнового стану або громадянських прав, то нині питання стоїть критично - про життя кожного конкретного громадянина. Не можна сказати, що проект готувався похапцем, - західні ЗМІ відзначили і це. Тим не менш, звернули увагу і на зовнішній тиск на парламент: присутніх у сесійній залі військового командування та бойових командирів. Майже всі західні джерела наголошують - закон про мобілізацію є компромісним. Що ж до західних експертів то , вони роблять висновки про спроможність влади в умовах війни. Публікації про ухвалу закону про мобілізацію загострюють увагу на тому, що є розрив між прагненням українців перемогти і дедалі зростаючим небажанням відправляти на передову своїх рідних та близьких або йти воювати самим. Однозначний висновок як критиків, так і прибічників закону: навіть якщо він і потрібен, то запізнився, проблеми у суспільстві пішли вглиб. І західна допомога, насправді, не є ключовим чинником їх вирішення.
3 
1
Коментарі