Сьогодні Петра і Павла: історія великого свята

5

Православна церква 12 липня вшановує пам'ять славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла.

 

Святий апостол Петро виявив свою любов і відданість Христу ще у дні його земного життя. До покликання свого на труди апостольські він носив ім'я Симон, був одружений і мав дітей. Народився у галилейському містечку Вифсаїді, жив у місті Капернаумі.

Згідно з Євангелієм, одного разу, проходячи берегом озера, Христос побачив двох рибалок. Ісус тоді сказав рибалкам слова, які визначили їх подальшу долю: "Йдіть за мною, і я зроблю вас ловцями людей". Це були сини єврейського рибалки Йови - Симон та його брат, єврейське ім'я якого не збереглося в історії (у хрещенні отримав ім'я Андрій, і став одним з 12 апостолів Христа. - Gazeta.ua).

Після навернення до християнства Симон отримав від Христа ім'я Кифа, що означає арамейською мовою "камінь", "скеля". У грецькій мові цьому слову відповідає "петрос", або "петра". Відтоді новонавернений апостол зробився палким послідовником Христовим, його учнем і постійним супутником.

Апостол Петро був з Ісусом на горі Фавор в час Преображення Христового. Коли наблизився час Хресних страждань Спасителя, на шляху до Єрусалиму, він запитав своїх учнів: "Ви за кого Мене вважаєте?" Першим відповів апостол Петро: "Ти – Христос, Син Бога Живого". За це удостоївся високої похвали: "Ти - Петро, і на цьому камені я засную Церкву мою, і ворота пекла не подолають її".

Апостол Петро також був у Гефсиманському саду, коли Іуда прийшов з воїнами, щоб арештувати Христа. І лише Петро заступився за Христа - вихопивши меч, він відсік вухо одному зі служників первосвященика, але Христос в передсмертну свою годину зцілив раба. Коли Христа заарештували, Петро послідував за ним до будинку первосвященика, щоб побачити перебіг подій.

 

Петро грівся біля вогнища, коли служниця впізнала в ньому супутника заарештованого Христа. На звинувачення апостол сказав, що то помилка, і ще двічі присягався, що не знає Ісуса. І коли раптом заспівав вранішній півень, Петро згадав сказане йому Христом: "Півень не заспіває, як ти тричі зречешся мене".

За наказом імператора Нерона апостола Петра заарештували та прирекли на смерть через розп'яття. Але, вважаючи себе недостойним прийняти муки, через які пройшов Христос, Петро попросив, щоб його розіп'яли вниз головою. Таким чином він під час смерті схиляє голову перед Богом. Про це йдеться в другому соборному посланні Петра.

Апостол Петро вважається у християнстві тим, хто зберігає ключі від Царства небесного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільшу християнську церкву збудували на місці могили апостола

Святий апостол Павло народився у місті Тарс у дуже релігійній єврейській родині, від народження носив ім`я Савел.(Сауль, єврейською - Шауль. При хрещенні отримав ім'я Пауль. - Gazeta.ua). Був ревним охоронцем фарисейських законів. Брав участь у переслідуванні та арештах християн.

 

У 34 році Савло разом з воїнами направлявсі в Дамаск за дорученням першосвященників віддати на муки християн, які там переховувалися. Дорогою з ним трапилася подія, яка змінила все життя Савла. Йому явився Христос у божественному світлі, від якого Савло осліп. Як йдеться в Книзі Діянь, за велінням христовим в Дамаску знайшов Савл апостола Ананію, якому у видінні було відкрито, щоб він пішов на "вулицю Пряму, запитав в Іудиному будинку тарсянина, на ім`я Савл". Ананія поклав на Савла руки, щоб той прозрів. Після цього Савло прийняв святе хрещення і був названий Павлом.

Вважається, що сам Христос переродив його з "ветхої" і зробив "новою" людиною та просвітив його світлом істини: не стало Савла, а з'явився Павло - цей "обраний сосуд Божий" і другий першоверховний апостол.

Апостол Павло проповідував віру Христову серед іудеїв і язичників, серед рабів і вільних - у Палестині, Малій Азії, Греції, Італії та на Середземноморських островах. Павло був серед учасників першого Собору апостолів у Єрусалимі.

Безперестанку проповідуючи Євангеліє, апостол переносив багато скорбот і страждань, тричі тонув корабель, на якому він плив, його били палками і побивали камінням. Апостола Павла заарештували в Македонії, але після палкої молитви споруда затремтіла, кайдани розсипалися та двері темниці відчинилися.

Після повернення апостола Павла з третьої місіонерської подорожі до Єрусалима його схопили іудеї та, як римського громадянина, відправили до Риму на суд кесаря. У Римі апостол Павло допомагав апостолу Петру просвіщати римлян світлом Христової віри, за що і був осуджений до смерті. Спочатку Павла ув'язнили, а зрештою йому відсікли голову мечем. Це сталося за рік після смерті апостола Петра за часів правління імператора Нерона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим запам'ятався імператор Нерон: розпусник, олімпійський чемпіон і вбивця рідні

12 липня церква також молитовно вшановує пам'ять святого Григорія (Калідіса), митрополита Іраклійського.

 

Народився у 1844 року в місті Кумбао в Туреччині. Отримав хіротонію 1862 року. З 1879-го був митрополитом Трапезундської єпархії, з 1884 року - митрополит Солунський. З 1889-го - митрополит Янінський. У Константинополі був головою Правління друкарні, головою Правління монастирського маєтку, членом Правління Семінарії і головою церковного суду. Під час греко-турецької війни 1897-го році разом з генеральним консулом Греції святому Григорію вдалося утримати Янінську митрополію від розкрадання. З 1902-го був митрополитом Іраку .

Після нетривалої хвороби Григорій Калідіс помер 25 липня 1925 року, був похований в Салоніках. 20 липня 1979 року його мощі викопали із Благовіщинського цвинтаря, щоб перенести в базиліку святого Димитрія Солунського. Виявилося, що від них йде приємний запах. З тої пори є численні свідчення зцілення людей біля раки з мощами. Патріаршим і синодальним актом 22 травня 2003 року святого Григорія Калідіса канонізували.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер настоятель "козацького" скиту на Афоні

Сьогодні також поминають святого Паїсія Святогорця. Один з найшанованіших грецьких святих та духовних світил грецького народу ХХ століття мав в миру ім'я Арсеніос Езнепідіс. Колишній боєць антифашистського грецького Опору, афонський старець відомий своїми духовними повчаннями.

 

Народився 25 липня 1924 року в Каппадокії, отримав при хрещенні ім'я Арсеній. Невдовзі його родина переселилася в грецьке місто Епір, де Арсеній після закінчення школи вивчав теслярство. Під час війни в Греції Арсеній служив радіооператором. У 1950-му пішов на гору Афон, де чотири роки був послушником, а потім був пострижений в інока з іменем Аверкій. У 1956 році в монастирі Філофей старець Симеон здійснив постриг Аверкія у малу схиму та дав ім'я Паїсій.

Відзначився праведним життям та подвижницьким подвигом, а також численними чудесами. Його життєвий шлях описаний у "Житії старця Паїсія Святогорця".

12 липня 1994 року, прийнявши Святе Причастя за день перед цим, старець Паїсій помер і був похований в Сураті, поруч з Церквою Святого Арсенія Каппадокійського. У вівторок 13 січня 2015 року Священний Синод Константинопольського Патріархату під головуванням патріарха Варфоломія зарахував старця Паїсія Святогорця до лику святих.

×