четвер, 12 жовтня 2017 16:20

Як до української мови ставились на Закарпатті

Як до української мови ставились на Закарпатті
Угорці намагалися перевести всю освіту на угорську мову. Фото: "Галю.інфо"

Коли Закарпаття належало Угорщині, держава намагалася перевести всю освіту на угорську мову.

"Необхідно, щоб кожен громадянин отримав відповідну можливість для засвоєння угорської мови як державної", - йдеться в угорському освітньому законі від 1879 року, пише журналіст та письменник Олександр Гаврош на "Голосі Америки".

"В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови". Це до питання, чи можуть нинішні угорськомовні вчителі Берегівщини навчати свої предмети українською мовою. За угорським законом, їх навіть не прийняли би на роботу, якби вони цього не вміли", - стверджує журналіст.

"Кваліфікаційні дипломи можуть бути видані лише в тому випадку, якщо той, хто складає іспити, в достатній мірі володіє угорською мовою", - йшлось у підсумку закону.

"Із останньої чверті ХІХ століття мадяризація українського шкільництва на Закарпатті велася шаленими методами. Всі державні школи стали угорськомовними. Лише церковно-приходські школи, утримувані самими громадами, могли бути іншомовними. Однак у державних школах навчання було безкоштовним. Внаслідок цього кількість україномовних шкіл скоротилося до мізеру. І тут ідеться лише про початкову освіту, бо середня і вища була всуціль угорськомовною", - пише Гаврош. Сучасний мовний закон забезпечує викладання іноземною мовою у молодшій школі.

В 1914 році угорський уряд обмежив вивчення української мови в церковних народних школах трьома роками. У державних школах українська не вивчалася взагалі. В 1916 навчання української мови у школах насильно переводять з кирилиці на латинку.

"Що би сказали закарпатські угорці, якби їх перевели на кирилицю? Ото би було крику на цілий світ! А влада Угорщини саме так вчиняла з українцями", - вважає журналіст.

Угорщина знову окупувала Закарпаття у 1939 році. Тоді була союзником Третього Рейху.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада Європи оголосила про термінові дебати з українського мовного питання

"Але угорська влада і тут взялася до роботи із завзяттям. Українську літературну мову було заборонено як таку, українські книжки вилучено з бібліотек і навчальних закладів (частина з них по-варварськи знищена), ліквідовано українські видавництва та організації. Знову відбулося перейменування населених пунктів, мадяризація українських прізвищ та імен у документах.

Але оскільки перетворити закарпатських українців на угорців в один момент не виходило, то Будапешт поставив собі за мету спочатку створити тут новий народ – "угроруський". Угорський намісник на Закарпатті у 1940-1941 роках Міклош Козма особисто взявся контролювати створення окремої місцевої мови. "Угроруська мова настільки примітивна, що її можна розвивати в будь-якому напрямі", – писав він", - розповідає Гаврош.

Кількість "угроруських" гімназій зменшилася із 5 до 3. Угорських зросла від 1 до 4. Хоча українців було утричі більше.

"У селах, де жила бодай горстка угорців, народні школи переводилися на угорську мову. А там, де угорців не було, поспішно відкривалися угорськомовні класи. За два роки кількість учнів в "угроруських" середніх школах зменшилася на четвертину, але Міністерство внутрішніх справ вважало, що і це число є зависоким і має знизитися ще на третину"

На Закарпаття відсилали угорських учителів. Вони не знали інших мов. У 1940 році лише угорською навчали у 70% шкіл краю.

"Наджупан Ужанської жупи Шіманфалві 15 квітня 1940 року підписав розпорядження (під грифом "Цілком таємно") адресоване бургомістру Ужгорода, яким заборонив видавати на руки читачам міської бібліотеки книги, друковані російською, українською і чеською мовами, і зобов'язав щокварталу передавати йому прізвища тих, хто цікавився такою літературою. З березня 1941 року будь-які "угроруські" матеріали, представлені до друку на території Закарпаття, можна було друкувати тільки з дозволу Ужгородської угорської королівської прокуратури.

А ось цитата заступника начальника окружного військового командування Вар'ю: "В угорських національних інтересах, щоби в Ужгородській державній гімназії угорські викладачі з корінної Угорщини складали 100%. Сьогоднішніх "угроруських" викладачів слід замінити надійними угорськими, що будуть виховувати "угроруську" молодь"", - підсумував Гаврош.

Після Другої світової війни Закарпаття перейшло до СРСР.

5 вересня народні депутати 255-ма голосами підтримали освітню реформу. 28 вересня закон "Про освіту" набув чинності. Він передбачає, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову у молодших класах, а із середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.

Занепокоєння освітньою реформою в Україні висловили Болгарія, Угорщина, Румунія, Росія та Молдова. Там вважають, що український закон "Про освіту" порушує права їхніх меншин. При цьому в Угорщині, до прикладу, українською мовою викладають лише в одному ліцеї.

Зараз ви читаєте новину «Як до української мови ставились на Закарпатті». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі