субота, 28 жовтня 2023 09:57

Українську мову вперше визнали державною
5

Фото: twitter/falledlenin

28 жовтня 1989 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про мови в Українській РСР". З цього дня вперше українська мова отримала державний статус.

Українці в СРСР зазнавали тиску і русифікації. З 1938 року російська мова стала обов'язковою для вивчення в СРСР; у післявоєнний період відбулася масова русифікація освіти, теле- і радіопрограм; російську використовували майже всі радянські науковці. Крім цього, україномовні жителі УРСР задля підвищення свого статусу нерідко переходили на російську; в суспільстві існував стереотип про україномовну людину як неосвіченого жителя села.

Однак в роки перебудови ситуація почала змінюватися на краще. Поряд з утворенням таких культурно-філологічних ініціатив як Всеукраїнське Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка, у публічному просторі дедалі частіше почали лунати заклики до відродження і захисту української мови. Також визначна роль у законодавчому закріпленні державного статусу української мови належить Спілці письменників, які навіть запропонували свій варіант законопроєкту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому українець у великому місті переходив на російську

У жовтні 1989 року українці отримали мовний закон. Він багато в чому перекликався із аналогічними актами, ухваленими у Грузії та державах Балтії.

Державні акти мали приймати українською мовою, а оприлюднюватися ще й російською. Офіційні документи, зокрема паспорт, видавалися двома мовами.

Регулював закон і сфери освіти, науки, культури, юриспруденції тощо. Так навчання та виховна робота мали вестись українською мовою, утім вивчення російської було обов'язковим. Зберігався і вільний вибір мови навчання. Науковці мали право оформлювати свої роботи українською чи російською мовами, за бажанням. У культурі панівне положення зберігали обидві мови, однак держава мала забезпечити розвиток україномовного кіно і театрального мистецтва.

Мовою офіційних ЗМІ могла бути як українська, так і мови інших національностей. У сфері обслуговування споживачі могли вільно користуватися мовою, прийнятною для себе.

Попри збереження у державі значної ролі російської мови, закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил на шляху до незалежності. Пізніше на його підставі склали державну програму розвитку мови на період до 2000 року. Утвердження української мало відбуватися у регіонах поетапно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підписали обмеження щодо використання української мови

Закон діяв понад 20 років. Його скасували законом України "Про засади державної мовної політики". Відомий як закон Ківалова-Колісниченка 2012 року, який розширював використання регіональних мов, зокрема, дозволяв у російськомовних областях встановити другу державну російську. 23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон.

Нині в Україні діє закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" ухвалений Верховною Радою 25 квітня 2019 року.

Центральна Рада оголосила українську мовою діловодства УНР 23 березня 1918-го. За основу частково взяла правопис, укладений мовознавцем Іваном Огієнком для школярів.

Ще на початку революції 1917 року новоспечена влада не вбачала необхідності у мовному нормуванні. Офіційні документи видавала українською, поруч із якою вільно існували російська, польська, ідиш та інші мови нацменшин. Обмежувати їх представників у мовному питанні не збиралася.

Наприкінці року розпочалася перша радянсько-українська війна, і питання мови стало вкрай важливим для перемоги.

Зараз ви читаєте новину «Українську мову вперше визнали державною». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі