12 вересня секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов заявив, що підтримує перехід української мови на латинку. Це збурило активну дискусію в соцмережах.
Gazeta.ua розібралася з абетками, їхнім використанням в Україні й підставами для запровадження латинки.
Що давніше - кирилиця чи латинка
В основі кирилиці - фінікійська абетка, яка з'явилася приблизно в XV ст. до н. е. З неї сформувалася грецька писемність. У IX ст. грецькі проповідники Кирило й Мефодій розробили абетку для перекладу священних книг на слов'янську мову. Назвали кирилицею. В основі має грецький алфавіт.
Латинська абетка походить від етруського письма VII ст. до н. е. Воно засноване на одному з варіантів західного грецького алфавіту. Через вплив католицизму латинка поширилася на великі території.
Коли кирилицю почали використовувати на території України
Інформації про дохристиянську писемність у слов'ян немає. У літописах і спогадах мандрівники згадували, що слов'яни користуються "чертами й резами" для ворожіння. Але незрозуміло, чи була це повноцінна писемність.
Тема дохристиянської писемності у слов'ян популярна з-поміж псевдоісториків. Вони вигадують писемності й видають за давні.
Кирилична писемність стала поширюватися в Київській Русі після прийняття християнства 988 року. Найдавнішою точно датованою пам'яткою української писемності є рукописне Остромирове Євангеліє 1056-го.
Кирилицею зроблені написи в Софії Київській. Вони фіксують особливості народної мови на території України в середньовіччі. Пересічні люди писали кирилицею на бересті. Єдину повноцінну берестяну грамоту в Україні знайшли у Звенигороді Львівської області.
Зовнішній вигляд кирилиці змінювався. У козацьку добу існували різні системи скоропису. Архаїчні шрифти використовували в друкуванні. Прості сучасні літери почали впроваджувати в друкарні Балабанів у місті Стрятин сучасної Івано-Франківської області. Такий самий шрифт почав впроваджувати московський цар Петро І. Він дістав назву "гражданка".
Чи були спроби запровадити латинку раніше
Дискусії щодо алфавіту тривали в Галичині в ХІХ ст. Край був під владою Австро-Угорщини, зазнавав полонізації та окатоличення.
1833 року вийшла книжка польського етнографа Вацлава Залеського "Руські та польські пісні галицького народу". У ній він надрукував українські пісні латинкою. Залеський написав у вступі, що сподівається на перехід усіх слов'янських народів на латинку. Так вони мають приєднатися до європейської літератури.
Під його впливом український мовознавець Йосип Лозинський написав статтю "Про впровадження польської азбуки в руську писемність". Заявив, що латинка більш підходить для повсякденного використання.
Літератор Маркіян Шашкевич, історик Денис Зубрицький та інші галицькі діячі виступили проти латинки.
"Чи ж можливо, щоб польське абецадло послужило для вираження всіх українських звуків, коли воно недосконале для передавання навіть усіх польських", - писали в статті "Азбука й абецадло".
Другий спалах азбучної війни стався 10 вересня 1859 року. Тоді австрійський намісник у Галичині граф Аґенор Ґолуховський видав розпорядження використовувати в українських школах і виданнях латинський алфавіт.
Для українців латинську абетку створив чеський мовознавець Йосип Їречек. Він вважав, що кирилицю доречно використовувати лише в церковнослов'янській мові. За приклад успішного впровадження латинки представляв перехід на неї поляків, чехів, хорватів і словенців.
Проти чеського проєкту виступив сам Лозинський. І галицькі народовці, і москвофіли вважали латинізацію спробою перетворити українців на поляків. Українці замість латинізації вирішили реформувати правопис. Зробили його фонетичним, за принципом "пишу так, як говорю". Проти цього виступили москвофіли й продовжили користуватися язичієм.
Австрійська влада дозволяла галичанам використовувати й кирилицю, і латинку.
У 1920-х в СРСР розробили проєкт латинізації всіх мов. Питання порушив комуніст Анатолій Луначарський. Першими взялися латинізувати мови з арабською графікою.
Український письменник Сергій Пилипенко писав про потребу латинізації у статті Odvertyj lyst do vsix, xto cikavyt'sja cijeju spravoju. 1927 року під час Всеукраїнської правописної конференції в Харкові мовознавці Майк Йогансен, Борис Ткаченко й Микола Наконечний запропонували ухвалити латинку. Але їх не підтримали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменник нагадав про невдале запровадження латинки у Болгарії
У яких країнах перейшли з кирилиці на латинку. Де такі плани провалилися
Першими з кирилиці на латинку перейшли румуни - у 1850-х. До того мали більше культурних зв'язків зі слов'янами. Пізніше румунська інтелігенція переорієнтувалася на Італію та Францію.
У Російській імперії були спроби перевести на кирилицю польську й литовську мову, але вони не відбулися.
У Югославії кирилиця була єдиною офіційною абеткою. У незалежній Хорватії та Боснії послуговуються латинкою.
У Сербії одночасно використовують дві системи.
Після розпаду СРСР у деяких азійських країнах перейшли з кирилиці на латинку. Це відбулося в Афганістані, Туркменістані й Узбекистані. Процес латинізації розпочали 2018-го в Казахстані.
Досі в багатьох державах використовують інші правописні системи. У Японії були ідеї перейти на латинку. Наприкінці ХІХ ст. латинкою друкували книжки. Але в японській мові забагато слів, які вимовляються однаково. Ієрогліфи допомагають розрізняти їх.
Які аргументи наводять прихильники латинки в Україні
Проєкт Latynka.tak переконує, що латинка здатна відокремити Україну від Росії та наблизити до Європи. Буде зрозуміліша туристам. Дітям простіше буде вчити європейські мови, бо будуть знати літери.
"Якби перейшли на латинку ще на початку 1990-х, то уникнули б АТО й окупації Криму, - казав Gazeta.ua музичний критик Юрко Зелений. - Відомо, що В'єтнам завжди протистояв Китаю. Мови в них однієї групи. У різні історичні періоди між країнами велися війни. Але В'єтнаму вдалося остаточно заявити світові про те, що він не належить до складу Китаю, лише коли перейшли на латинську абетку. А щодо України - у світі досі стійке сприйняття, якщо пишемо кирилицею, значить, "рашен".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вкид влади на тлі скандалів - мережі обговорюють Данілова з латинкою
Що говорять противники латинізації української мови
Кирилиця є історичним надбанням України. Прихильники латинізації применшують його.
"Кирилиця показує нашу власну цивілізаційну традицію, - каже Gazeta.ua історик Кирило Галушко. - Її створили слов'янські першовчителі Кирило й Мефодій. Вивели із грецької традиції. В Україні існували й латинські звичаї, але латинською графікою за давніх часів зображували лише латинську мову, не українську. Враховуючи, що Україна була духовним центром православної Східної Європи, то саме українці навчили писати росіян, білорусів і навіть литовців, поки останні з політичних міркувань не перейшли на латинку".
Аргумент щодо здатності кирилиці відгородити Україну від Росії - сумнівний.
"Відмова від неї зробить нас слабшими, позбавить унікальності, відріже наступні покоління, які не читатимуть кирилицею, від культурної спадщини наших предків, - написав у Facebook історик і нардеп Володимир В'ятрович. Останні роки дедалі більше російськомовних громадян переходять на українську. Запровадження латинки створить додатковий бар'єр і зупинить багатьох із них. До того ж така зміна може спровокувати рух в протилежному напрямку - звична кирилична російська для багатьох, особливо старших людей, буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська".
Варіант плавного переходу із паралельним використанням кирилиці й латинки означатиме фактичну тримовність у країні. Буде дві українські мови й російська.
Правильним рішенням для України буде не латинізація, а утвердження правописних норм, що існували до 1933 року.
Хто має повноваження переводити мову на інший алфавіт
Зміною орфографії займається Українська національна комісія з питань правопису. Її діяльність регулює Міністерство освіти й науки України та Національна академія наук України.
Зміни до правопису ухвалює Кабінет міністрів України.
2 
1
Коментарі
1