24 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження української мови в банківській і торговельній сфері. За добу до того українську оголосили мовою діловодства УНР.
Ще на початку 1917-го діячі Центральної Ради не вбачали необхідності у мовному регулюванні. Дехто з них зовсім не володів українською мовою. Офіційні ж документи видавали українською з перекладом іншими мовами, у губерніях і повітах одразу російською, польською та іншими, які побутували там, і обмежувати їх вживання влада не збирались. Потім почала отримувати численні звернення жителів про відмову чиновників спілкуватися українською. Ті посилалися на відсутність відповідної ухвали.
Прискорення прийняття рішення щодо запровадження української мови в діловодстві, комерції та освіті вимагали тодішні умови. У грудні 1917 року почалась більшовицька військова агресія, а вже в січні 1918-го політики оголосили незалежність УНР. Питання мови стало вкрай важливим для молодої незалежної держави та для протидії більшовицькій пропаганді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли сторічний лист із вимогою прийняти мовний закон
Одним із найбільших прихильників запровадження української мови був викладач Київського університету святого Володимира та член ради Міністерства освіти Іван Огієнко. Він видав короткі правила правопису та граматики української мови для середніх шкіл. Разом з іншими фахівцями брав участь в укладанні при Українському товаристві шкільної освіти правопису й термінології. Цей правопис в УНР і взяли за основу.
Законом від 24 березня наказувалося всілякого роду написи, вивіски на торговельно-промислових, банківських та подібних закладах, етикетки виробів, писати державною українською мовою, крім інших мов, і написи українською мали бути на основній частині. Також працівники цих установ мали вести справи українською. За порушення закону передбачали штраф у 1 тис. рублів, або ж арешт до 2 місяців, а за повторне порушення – штраф у 3 тис. рублів чи арешт до 3 місяців.
Ще до прийняття закону, 1(14) березня, в.о. міністра фінансів УНР Михайло Ткаченко наказав начальникам усіх фінансових установ вести діловодство українською, замінити всі російськомовні вивіски, написи, оголошення українськими та перекласти цінні бланки, рахункові книги й листування. Дозволив навчати української мови працівників, запрошувати для цього вчителів та купувати підручники граматики за бюджетні кошти.
18 березня 1917 року в Києві відкрили першу гімназію з українською мовою викладання. Заклад назвали на честь Тараса Шевченка.
Ініціатива відкриття належала членам Товариства шкільної освіти. Воно виникло того ж 1917-го та працювало над організацією українського шкільництва, що передбачало значні труднощі. Адже тоді в Україні не існувало жодних українськомовних шкіл, підручників, а також необхідної кількості вчителів.
2 
1
Коментарі