Як українці Закарпаття боролися за автономію

4

Фото: Wikimedia

8 жовтня 1938 в Ужгороді відбулася нарада представників українських та москвофільських поглядів.

Збори відбулися у приміщенні Крайового уряду. Вони створили Національну Раду Підкарпатської Русі.

На них були присутні Августин Волошин, Степан Клочуряк, Дмитро Німчук від проокраїнського табору та Йосип Камінський, Володимир Гомічко, Михайло Демко від москвофільського і міністр у справах Підкарпатської Русі Іван Парканій.

Згідно з Сен-Жерменським договором Закарпаття відходило до Чехословаччини і відразу мала з'явитися автономія українців. Але у Празі довго відмовлялися зробити це.

На нараді вирішили домагатися для Підкарпатської Русі тих самих прав, які отримала Словаччина.

Прийняли постанову про те, що членами уряду можуть бути тільки депутати празького парламенту й сенату. Українці домагалися цього, бо москвофіли переважали. Представники русофільського блоку запропонували проєкт децентралізації державної і виконавчої влади.

До складу Національної Ради Підкарпатської Русі ввійшли представники всіх основних політичних сил краю. На першому засіданні прийняли Меморандум. Він закінчувався вимогою негайно прийняти закон про Підкарпатську Русь. Прем'єр-міністр Чехословаччини Ян Сирови звільнив з посади губернатора краю Констянтина Грабаря і призначив Парканія.

Представники двох напрямів обговорювали кандидатури на посади міністрів уряду. Вирішили пропонувати по трьох з кожної групи. Українську делегацію очолив Волошин, москвофільську - Камінський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жили люди на Закарпатті після приходу угорців 1939 року – добірка фото

11 жовтня 1938 року в Празі затвердили перший автономний уряд Закарпаття — Раду міністрів Підкарпатської Русі. До неї увійшло четверо представників москвофільського та двоє українського напряму. Очолив уряд москвофіл Андрій Бродій.

×