16 квітня 1632 року митрополит Петро Могила заснував Києво-Могилянську академію. Її створили на базі Київської братської школи, яка 1615 року отримала приміщення від меценатки Єлизавети Гулевич.
Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорізького та, зокрема гетьмана Петра Сагайдачного.
У вересні 1632-го об'єдналися Київська братська та Лаврська школи. У результаті створили Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував у ній систему освіти на зразок єзуїтських навчальних закладів. Велику увагу приділяли вивченню мов, зокрема польської та латини. Обмежень для здобуття освіти не було. Згодом колегію назвали Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Офіцер залишив важливе повідомлення в пляшці
Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року, колегії надали статус академії й відтоді вона мала рівні права з Ягеллонським університетом. До вихованців Києво-Могилянської академії належали гетьмани: Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель і Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода й науковець Михайло Ломоносов.
Попри намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, указом Синоду від 14 серпня 1817 року навчальний заклад закрили. Натомість 1819 року створили Київську духовну академію.
Історики вважають, що на Русі перші школи заснували в місті Києві 988 року. Про це гйдеться в літописі під назвою "Повість временних літ".
8 
35413
Коментарі