"Олєжка, на мінутку, я з Маріуполя!"

 

На Трухановому острові в Києві відбувся перший фестиваль "Рок Січ". Його ініціатор Олег Скрипка, 41 рік, вирішив зруйнувати стереотип, що фестивалі конче мусять проходити на центральних майданах.

Завадити проведенню "Рок Січі" намагалися екологи.

— До нас звернулися якісь екологічні організації Амурської області, Татарстану, Харкова, Сімферополя, — розповідає Скрипка. — Ми їх запросили на "Рок Січ", але вони відмовилися.

Вхід на фестиваль був вільний, а от у кущі лазити заборонили: між деревами натягли спеціальні загороджувальні стрічки. На стовбурах скотчем приклеїли таблички "Обережно: кліщі".

Фестивальних майданчиків було три: "Башта" — біля парашутної вежі, де минулого року стояла сцена "Євротабору"; біля напівзруйнованого старого ресторану, який колись називався "Отдых", розташували сцену "Ротонда"; іще одну обладнали на баржі, яку пригнали Дніпром під центральний пляж.

На фестиваль приїхав гурт із Манчестера "Карпатіана".

— Я почуваюся правдивим українцем! — запевняв "ГПУ" 45-річний манчестерець Юрко Балюк. — Весна в Україні фантастична, я на сцені трохи штани не скинув.

Юрко народився у Львові. В середині 60-х його мати, давши хабара, змогла виїхати до Великобританії. Там вона шукала батька — колишнього вояка УПА.

Гітарист "Карпатіани" Девід несе в руках кілька літрових пляшок пива "Славутич" міцне. Одну з них мовчки віддає Юркові. Той ловить, продовжуючи розповідати, що "Карпатіана" існує вже 10 років. Крім Балюка, в ній грають ще вісім музикантів. Усі чистокровні британці:

— У мене англійські дівчата самі не знають, що співають!

До Києва приїхала тільки третина гурту. Тих, кого бракувало, замінили місцеві.

— Коли англійці почули солісток Вікторію та Наталю, очі витріщили. Не вірили, що можна так співати, — перекрикуючи музику, розповідає Балюк. — А в повному складі приїдемо влітку, на етнічний фестиваль "Шешори" у Карпатах. Я залишуся в Україні ще на 10 днів, а хлопці, на жаль, мусять їхати. Я не брехаю, — смішно промовляє Юрко, — вони справді не хочуть повертатися звідси до Британії!

Юрко каже, що хоче купити для мами квартиру у Львові.

Мішок сміття можна обміняти на півлітра пива "Славутич"

— Їй уже 80, вона мріє трохи пожити на батьківщині.

Наступного дня рокери садять дерева.

44-річний Дмитро Добрий-Вечір із гурту "Вій" тримає горіх і півлітрову пляшку мінералки. Простягає:

— Хочеш живої водички?

У пляшці, виявляється, спирт.

На фестивалі відбувається акція "Чистий рок": мішок сміття можна обміняти на півлітра пива "Славутич".

До нас підходить 24-річний Микола з Одеси, закутаний у карімат.

Питаю, чи не сумно ночувати просто неба.

— Ти що! Романтика.

До великого жовтого намету "Пиво "Туборг" на червоному мотоциклі "Джілера" під"їжджає Олег Скрипка у чорному шкіряному костюмі.

До нього підходить вусань у коричневій шкірянці з нашивкою "Байкер січ". Це 46-річний Банзай — представник байкерів Запоріжжя. Він просить, аби такий фестиваль пройшов і на острові Хортиця.

— Русифікованому регіону не завадить, — каже Банзай. На голові у байкера оселедець, заплетений у косичку.

Навколо Скрипки збирається натовп. Якийсь хлопчина під мухою намагається протиснутися ближче:

— Олєжка, на мінутку, я з Маріуполя!

Скрипка ховається в наметі.

Запитую у нього про враження від фестивалю.

— Все одно п"яні морди присутні, — роздратовано каже. — Але атмосфера позитивна. Чимось схоже на Майдан.

×