28 квітня Верховна Рада ухвалила закон про земельну децентралізацію. Його називають ключовим для ринку землі.
Відбудеться передача земельних ділянок за межами населених пунктів з державної у власність громад — місцевих органів самоврядування.
Виняток — ділянки державного значення або які перебувають у власності заповідників. Процедура передачі земель у комунальну власність буде простішою. Скасовуються зайві дозволи і повторні перевірки документів. Запроваджується їх незалежний контроль через громадську експертизу. Документи із землеустрою стануть публічні і загальнодоступні.
Законопроєкт розглядали понад місяць. Внесли більш як три тисячі правок.
— Закон спрощує доступ до земельних ресурсів. Розширює повноваження місцевих громад, — каже міністр економіки 45-річний Ігор Петрашко.
Заборону на продаж землі сільськогосподарського призначення скасовують із червня 2021-го. Ще два роки діятимуть обмеження. Не продаватимуть ділянок, що перебувають у державній власності. Зможуть купувати тільки фізичні особи — не більш як 100 га. Із червня 2023 року максимальна площа в одні руки зросте до 10 тис. га. Тоді юридичні особи теж зможуть купувати.
— Раніше ділянками розпоряджалися районна чи обласна адміністрації. Тепер це робитимуть громади, а не чиновники, — говорить економіст Борис Кушнірук, 55 років.
— Земельна реформа, яку проводить уряд, закладає негативи, що вистрілять за 10–15 років. Агрохолдингам не потрібна велика кількість робочих рук. Люди їхатимуть у міста. Розшарування населення збільшиться. Вже зараз є майже порожні села. Великі компанії приїздять навесні, обробляють землю і сіють, а восени збирають урожай. І все. Реформа не стимулює створення сільських підприємств, зацікавлених у розвитку території. Не буде фермерів — не буде потреби в людях.
5 
35413
Коментарі