Шантаж, як і підкуп, завжди широко використовувався в українській політиці. Нинішні президентські вибори не стали винятком. Та не всіх виборців можна купити, не всі піддаються тиску.
Ще на початку передвиборної кампанії прозвучала містифікація, що касетною боєголовкою мала нейтралізувати не одного, а одразу двох конкурентів кандидата у президенти Юлії Тимошенко — Віталія Кличка та Петра Порошенка. Мовляв, під час перебування в австрійському Відні Петро Порошенко домовився з олігархом Дмитром Фірташем про зняття Кличка з виборів.
Конспірологічна версія стала улюбленою темою виступів Юлії Тимошенко. При кожному зручному випадку вона нагадувала дезорієнтованим виборцям про "злісну домовленість олігархів". Водночас будь-яким чином відділяла себе від їхньої компанії.
Та як це часто буває в сучасному інформаційному світі, політична "качка" тріснула надто швидко. Її спростував Сергій Лещенко, журналіст "Української правди", інформацію якого раніше використовували для спекуляцій.
Разом з іншим відомим в Україні майстром незалежних розслідувань Мустафою Найємом у програмі Громадського телебачення Лещенко говорив про причини, завдяки яким колишньому голові Національної акцизної компанії "Нафтогаз-Україна" Ігореві Бакуліну суд зменшив заставу — з 1,5 млрд до 10 млн грн.
Удома в Ігоря Бакуліна правоохоронці знайшли декілька мільйонів доларів та велику кількість злитків золота. Коли йому показали ордер на арешт, одразу захворів. До відділку його повезли в інвалідному візку.
Виявилося, що в обмін на послугу для своєї людини Дмитро Фірташ мав підтвердити інформацію про переговори з Петром Порошенком. Саме її активно поширює конкурент на виборах Юлія Тимошенко.
Журналісти з'ясували, що перемовини з Юрієм Бойком та Дмитром Фірташем їхній політичний опонент вела через посередників. Фірташ нібито прийняв ці умови.
Програма Лещенка та Мустафи на "Ютубі" побила всі можливі рекорди переглядів. Бо йшлося про провал спроби дискредитації лідера виборчих перегонів Петра Порошенка від конкурентки. Попри всі замисли, вона стрімко відставала — більше, ніж утричі.
Більшість політологів легко дадуть відповідь на запитання, як стали можливими переговори з Фірташем його затятого противника Юлії Тимошенко. У багаторічній політичній історії лідерки "Батьківщини" таких прикладів було багато.
2005 року тоді ще молода та енергійна прем'єрка, яку називали по-простому Юля, завзято взялася відбирати в олігарха Віктора Пінчука Нікопольський завод феросплавів. За їхньою боротьбою спостерігали зачаровані виборці. На боці Пінчука виступала Інна Богословська, яку вважали підлою та нещирою. За судовими позовами, мітингами, блискучими телевізійними виступами Юлії Тимошенко, телемостом із робітниками на заводі спостерігала вся країна. Юлія Володимирівна програла завод — та виграла симпатії виборців. Це допомогло її партії отримати перемогу на парламентських виборах.
Мало кому відомо, що по закінченні вдалої боротьби, у списку Тимошенко з'явилися декілька людей, пов'язаних із Віктором Пінчуком. У результаті цього ще вчора "ворожий" телевізійний холдинг телеканалів "Новий", СТБ та ICTV несподівано став дружнім та об'єктивним.
Риторика боротьби з олігархами не завадила Юлії Володимирівні 2008 року тісно співпрацювати з олігархом Ігорем Коломойським і навіть з Валерієм Хорошковським. Ці стосунки були взаємовигідними. Дружні відносини з прем'єром забезпечували неможливі поступки влади для бізнесменів, натомість телевізійні канали "Інтер" та "1+1" лояльно ставилися до Юлії Тимошенко.
Апофеозом толерантності до політичних опонентів стали переговори Тимошенко з російським президентом Володимиром Путіним. Посередниками виступали люди Віктора Медведчука. За словами народного депутата України Віктора Балоги, Юлія Володимирівна планувала ввести Медведчука у свій президентський виборчий штаб. Про це Балога написав у блозі на сторінці у соціальній мережі "Фейсбук".
Саме 2008-го з'явився жарт Путіна про мазурика Ющенка.
— Мазурик якийсь, літак викрав, — казав тоді Володимир Путін на спільній прес-конференції з прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко. Так прокоментував конфлікт президента та прем'єрки в аеропорту "Бориспіль".
Юлія Володимира жарт супроводжувала сміхом. За своє "хі-хі", вважають політологи, втратила декілька пунктів рейтингу.
Цього разу фальшиве дно риторики щодо "боротьби з олігархами" вилазить наверх і більше не допомагає зміцнювати позиції рейтингу.
Натомість Петро Порошенко каже про недопустимість проведення будь-яких кулуарних переговорів із противниками нашої країни:
— Нічого я на вухо Путіну не шепотітиму. Це буде сказано голосно, голосом українського народу після перемоги в першому турі. Саме тоді мільйони українців скажуть своє слово, заявлять про своє ставлення до агресії на Сході.
Такою заявою він анонсував чергову поразку російської політики в Україні.
1 
1
Коментарі
2