пʼятниця, 25 травня 2018 00:20

Втратили Стуса, але маємо Медведчука. Не повторімо помилку

14 травня Олег Сенцов оголосив голодування.

Він — ідеаліст у найгіршому значенні цього слова. Вірив, що в Україні можна знімати кіно. І робив це.

Вірив, що у враженій апатією та корисливістю країні є сенс писати оповідання та романи. Й писав.

Вірив, що в країни є майбутнє, а її народ здатен на диво. Зможе вирватися з тенет пострадянської архаїки й жити суголосно з цивілізованим світом. І він брав участь у Майдані.

Вірив, що всупереч волі продажних політиканів, які закликали "не піддаватися на провокації", можна врятувати Крим. І організовував у Сімферополі акції на підтримку єдності держави.

Олег Сенцов сильніший за обставини, коли з ним його ідея. Оголосив голодування й вимагає визволення з російських катівень усіх українських бранців. Його переконання дорожчі йому за життя.

"Я знаю, що таке голодування, — написав політв'язень Семен Глузман, який пройшов жахи радянських таборів. — Він молодий і емоційний. Думає, зможе подолати Путіна. Я теж думав, що зможу перемогти Брежнєва. Не зміг, але вижив". Глузман знає, про що пише. Він голодував двічі — 112 і 114 днів. Бачив наближення смерті. Сенцова годуватимуть примусово, говорить Глузман. Уставлятимуть у горло розширювач. Від цього втратить усі зуби.

Російського політв'язня Володимира Буковського годували катетером через ніс.

Проштовхували в ніздрю шланг зі сталевим набалдашником. Кожна процедура до кістки зішкрібала слизову носа. Маніпуляцію проводила медик КГБ. Коли обличчя Буковського було вже суцільним кривавим місивом, нерви здали в охоронців — навіщо так знущатися? Лікарка розплакалася: я не хочу опинитися на його місці. Звісно, вона хотіла залишитися на своєму.

Путін, мабуть, ще не вирішив, як годувати Сенцова: розширювачем через горло чи катетером через ніс. Цей КГБешний вишкребок теж хоче залишатися на своєму місці. Тому Сенцов йому потрібен живий. Хай і на межі смерті.

Порошенка влаштував би мертвий Сенцов. Такі не потрібні в партійних списках. Нашим політиканам треба не люди, а ширми — галас і подвиг у прямому ефірі. Шумок, під який можна було б красти.

Сенцов не підписувався на чужі ролі. Сам пише їх для себе. Не знаю, який фінал він замислив. Вижити може, лише повернувшись в Україну. Він не потрібен політиканам, але потрібен — всім нам. Ми втратили Василя Стуса (поет і політв'язень, помер 4 вересня 1985-го в таборі в Пермському краї Росії. — ГПУ), але маємо Віктора Медведчука (лідер проросійського руху "Український вибір", кум президента РФ Володимира Путіна, був державним адвокатом на суді Василя Стуса. — ГПУ). Не повторімо цієї помилки. Зробімо так, щоб світ говорив про Сенцова. Має значення кожен голос на його порятунок.

Зараз ви читаєте новину «Втратили Стуса, але маємо Медведчука. Не повторімо помилку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі