"Допоки в нас усе комунальне, збільшення тарифів нічого не дасть"

 

Кабмін і Нацбанк продовжать переговори з Міжнародним валютним фондом 19-21 квітня. Україна хоче отримати кредит $15 млрд. Місія Фонду була в Києві й поставила вимоги для поновлення кредитування — скорочення кількості державних банків, підвищення комунальних тарифів та зменшення дефіциту "Нафтогазу". Перший заступник глави Адміністрації президента Ірина Акімова заявила, що Україна здатна обійтися і без грошей МВФ.

— Теоретично держава може продати банки, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, 40 років. —  Ідеться про два банки, які перейшли до державної власності, — "Київ" та "Укргазбанк". Їх можна продати, й покупці зараз швидко знайшлися б. Якщо уряд скаже МВФ, що Україна розпочинає цей процес і завершить його до кінця цього року або до початку наступного, то цілком імовірно, їх це задовольнить. Але сподіватися, що фінустанови продадуть за місяць-два, — нереально.

Тарифи піднімуть?

— Це найскладніше питання. Жоден із політиків не готовий узяти на себе відповідальність за підняття розцінок. Обговорюють різні варіанти — від 30 відсотків до збільшення вдвічі. Але кінцевої цифри досі немає. Друга проблема — підвищення тарифів знищить наше ЖКГ. Воно перестане працювати. Бо там втрати енергії дуже великі, є чимала заборгованість. І неефективно використовують гроші. Тому потрібно спочатку зробити приватною систему комунального господарства і лише потім збільшувати тарифи. Щоб обслуговування було приватне, а кінцеві ціни регулювала держава. Допоки в нас усе комунальне, збільшення тарифів нічого не дасть. Ми збільшимо ціни, неефективне ЖКГ це все проковтне. Зростуть лише борги населення. Треба створити приватний сектор комунального обслуговування, який зможе ефективно використовувати кошти. І маємо про це домовлятися з МВФ. Розробити план реформування ЖКГ і збільшення тарифів десь на три роки.

Як можна скоротити дефіцит бюджету "Нафтогазу"?

— Треба створити ринок газу. Сьогодні паливо закуповує держава і розподіляє його між населенням та промисловістю. Це ускладнює прозорість закупок — ми ж усі знаємо про особливий статус Дмитра Фірташа як посередника. Нам потрібно, щоб держава закуповувала газ лише для населення і для комунальної сфери. А бізнес хай сам купує собі його на ринку. Але щоб це зробити, слід приватизувати "Нафтогаз". Якщо Україна закуповуватиме блакитне паливо лише для потреб населення, ми спокійно вийдемо на 3 відсотки дефіциту, яких вимагає МВФ. Однак потрібна політична воля уряду та президента. Така реформа призведе до конфлікту з олігархічними структурами.

МВФ нарікає, що інвестиційний клімат в Україні досі найгірший у Європі. Як влада планує його покращувати?

— Теоретично цей клімат законодавчо врегулювали, і він сприятливий. Але в Україні є дуже сильні, міцні олігархи, яким не потрібні конкуренти. Тому приплив інвестицій незначний, бо їм створюють перешкоди на первинному рівні. Хай би скільки законів ми ухвалювали, нічого не зміниться, допоки уряд не розв'яже питання з впливом олігархів на цей бізнес-клімат. Хто візьме на себе таку відповідальність? Це нереально, бо великий бізнес пов'язаний із владою. Їх треба викликати і сказати: "Ми вас більше не любимо". Ніхто цього не робитиме. Хоча наша спрощена система оподаткування — одна з найбільш пільгових у Європі. Проте з великим бізнесом вона не працює.

Влада заявляє, що може обійтися без кредитів, — чи так уже вони нам потрібні?

— Є два варіанти. Або ми виконуємо умови й підвищуємо рівень ЖКГ. І отримуємо кредит. Або нічого не підвищуємо, поступово проводимо реформи в цих галузях і перекриваємо борги грошима за держоблігації (зовнішньої державної позики. — "ГПУ" ).

×