Наступний український космонавт з'явиться не раніше 2014-го

 

Радник голови Національного космічного агентства Едуард Кузнєцов, 66 років, розповідає про українські програми освоєння космосу.

— Останні кілька років Україна будує власний стартовий комплекс на космодромі "Алькантара" у Бразилії. Це спільне підприємство, яке експлуатуватиме нашу ракету-носій "Циклон-4".

Маємо непогані результати в експлуатації створених раніше і нових ракетно-космічних комплексів. Ракети-носії "Зеніт" перетворили на сучасну ракету "Зеніт 3SL" для старту з морської платформи. Вона злітала 30 разів. Також стартувала з "Байконура" і "Плесецька", виводила на орбіту італійський, американський, канадський, малайзійський апарати. Також маємо позитивний досвід конверсії бойових ракет у цивільні носії — перетворення міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 на "Дніпро", який із 1999-го стартував у космос 16 разів і вивів на навколоземну орбіту понад 50 супутників для 12 країн світу.

Наше супутникове виробництво значно модернізували. З'явилися сучасні космічні апарати "ІджіптСат-1", "Січ-2" та інші. Продовжуємо співпрацю з Росією, США, Китаєм — загалом із 18 країнами. Цікавим є спільний проект з Євросоюзом із виробництва ракетоносія "Вега". Із США  створюємо новий ракетоносій "Таурус ІІ". Україна виробляє першу ступінь апарата. Цього року ракета зможе злетіти в космос. Загалом до 2032-го у наукові проекти, створення ракетно-космічної техніки буде вкладено 38 мільярдів гривень.

Україна розробляє і випускає супутники, а не має власного космічного засобу розвідки, орендує ізраїльський супутник. Чому?

— Якщо Міністерство оборони замовить, ми зробимо. І якщо Мінагропрому буде потрібен супутник високої роздільної здатності для проведення кадастру землі, ми теж зробимо. А поки що всі проекти для міністерств і відомств виконуємо власним коштом. Недостатнє фінансування — це головна проблеми галузі.

За 20 років у нас був тільки один космонавт — Леонід Каденюк. Чи є у планах нові польоти?

— А вам треба більше? Запустити космонавта — це не штука. Треба, щоб він мав певне завдання на ряд наукових експериментів. Необхідне відповідне фінансування. За цих умов можна розпочинати підготовку фахівця, котрий працюватиме на міжнародній космічній станції. Є попередня домовленість із Росією про такий проект. Тривають переговори, юридичні й фінансові узгодження. Наступний український космонавт з'явиться не раніше 2014-го.

Чи може космічна галузь стати прибутковою складовою вітчизняної економіки?

— Уже стала. Бо це ефективна і бюджетотворча галузь. Податки і платежі від коштів, які заробляємо на комерційних проектах, значно перевищують витрати бюджету на космічні програми. За останні 10 років виконали понад чотири з половиною тисячі міжнародних проектів, заробили десь 4,5 мільярда доларів. Понад 60 відсотків продукції експортуємо. Це не сировина — зерно і метал, а високотехнологічна кінцева продукція: супутники, ракети, системи управління й інші засоби.

Як освоєння космосу змінило світ?

— Якби люди оцінювали це гідно, то зрозуміли б. А поки що сприймають як належне супутникове телебачення, інтернет, супутниковий зв'язок, метеорологічні прогнози, системи навігації. Наукові експерименти в космосі змінюють наше уявлення про походження Землі. Скажімо, американський космічний телескоп "Хаббл" дав нове уявлення про будову Всесвіту, нашої Галактики, зіркові скупчення тощо. Людство поки що отримує 6–7 відсотків інформації, яка надходить із космосу.

×