"Будь-яка криза підштовхує нас у бік Росії"

У червні промислове виробництво України зменшилося порівняно з травнем на 2,5%. Уряд розраховував, що економіка збільшиться цьогоріч на 3,9%, однак експерти кажуть про реальне зростання лише на 1,6%.

— Зараз говорять про другу хвилю кризи, бо ніхто не усунув причини першої. Це — занижена вартість праці, просто кажучи, зарплати працівників. Основою суперечності є малі доходи людей та високі ціни на нерухомість. Певний період її "замазували" банківськими кредитами. Коли це стало неможливим, система обрушилася. Тоді активізувалася держава. Вона почала рефінансувати банки, забезпечувати докризові соціальні стандарти, брати борги. Але держава не може брати борги постійно. Це породжує нову кризу.

Для України друга хвиля може мати значні економічні й навіть політичні наслідки. Можемо втратити на експорті. Якщо не вдасться домовитися з Росією про зниження ціни газу, проблема поглибиться. Економічна й політична інтеграція України з Росією стане ще тісніша. Тобто будь-яка криза підштовхує нас у бік Росії.

Однією, "промисловою", ногою Україна вже в другій хвилі кризи. Усе ще на твердому ґрунті друга нога — сільське господарство, споживання українців і державні витрати. Однак урожай зернових скоротиться. Отже, майже неминучий провал у агровиробництві підкосить і другу ногу.

До парламентських виборів девальвація гривні малоймовірна. Але вже наступного року корекція курсу неминуча. Простим громадянам варто заощаджувати, не робити спонтанних покупок. Стандартною формою зберігання грошей є половина в доларах, друга — в гривні.

— У світі криза почалася з перевиробництва й краху фінансових систем. У нас ще молода держава — все у зародковому стані. Можна селянину розповідати про кризу, але він як вирощував свою картоплю, жив зі свого доходу, так і житиме. Криза зачепить великі українські міста й велику економіку — металургію, хімію, енергетику. Виробництво знижуватиметься насамперед у експортних галузях. Вони автоматично потягнуть униз усю економіку.

Кризи будуть постійно. Треба думати не про них, а про перспективи економічного розвитку держави. Про це не говорять ні влада, ні опозиція. Тільки загальні фрази. Потрібен чіткий план: які закони приймати, які реформи проводити. Німеччина після війни починала з доріг і будівництва. Чилі, щоб увійти у 20 розвинутих держав, найперше узялася за іпотеку — спорудження житла. Наша головна конкурентна перевага — аграрний сектор. Його розвиток потягне вгору всі інші галузі.

Суспільство треба готувати не до кризи, а до виходу з неї. Якщо підняти наше сільське господарство, то в нас ніколи не буде кризи. Україна може стати продовольчим банком світу. У нас є всі можливості, щоб підняти аграрний сектор на промисловий рівень. І тоді у нас буде не тільки виробництво, а й глибока переробка й зберігання продукції. Тоді усі держави охоронятимуть Україну. Бо на світ насувається глобальна продовольча криза.

— Країна продовжує жити в борг. Ми споживаємо більше, ніж виробляємо. Експорт менший за імпорт. У таких умовах уряд пішов шляхом позик від російської сторони, МВФ, приватних інвесторів. Також він зменшує резерви Національного банку. Нещодавно уряду вдалося розмістити єврооблігації на 2 мільярди доларів під 9,25 процента річних. Це ще один кредит. Але ці гроші підуть переважно на погашення позики, взятої в російського "ВТБ банку". Беремо одні борги, щоб гасити інші.

Україна могла б дуже довго жити на позиках, якби за рейтингами та довірою ми були Францією чи Англією. Але в нас нема політичних свобод, відкритої конкуренції, інноваційної економіки. Нам ніхто не дасть у борг. Потрібно провести бодай політичні реформи. Можна зробити інакше — почати з економічних реформ: залучити інвестиції, модернізувати економіку й жити відповідно до доходів. Це дозволить вирівняти ситуацію.

Громадяни вже реагують на економічну динаміку. Вони протягом року зменшили свої вклади в банках. Зросли обсяги роздрібної торгівлі. Тобто люди витрачають кошти на придбання необхідних товарів сьогодні, а не зберігають їх у банках.