Термін дії квот на експорт зерна мав закінчитися 31 березня. Президент Віктор Янукович пропонував замінити їх експортними митними заходами. Але учора Кабмін продовжив квотування експорту зерна до 1 липня, збільшивши квоту на кукурудзу на 5 млн тонн.
— Квоти теоретично більш прийнятні для сільгоспвиробників, бо дозволяють не занижувати ціну на зерно, — коментує виконавчий директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа, 36 років. — Власники зерна, маючи квоти, виходять на світовий ринок і збільшують прибутки за рахунок експорту. Але на практиці квотування не працює в інтересах вітчизняних аграріїв, бо вартість у країні знижується.
Щодо експортного мита, то тут проглядається намагання знизити внутрішні ціни. Виробники знову можуть постраждати. Мито відіграє позитивну роль, якщо спрямоване на підтримку аграріїв. Але ця підтримка має бути прозорою. Наприклад, якщо вводять мито на пшеницю, то потім кошти розподіляють між її виробниками пропорційно кількості посівних площ.
Що дало запровадження експортних квот?
— Уряд ставив мету не допустити зростання внутрішніх цін на зерно, борошно і хлібопродукти. Певною мірою це вдалося, адже вартість зерна у нас набагато нижча за світову. Хоча повністю уникнути зростання цін не вдалося.
Аграрії зазнали збитків?
— На експорті зерна сільгосппідприємства не можуть тримати світової ціни. Доходи вітчизняних виробників зерна від тонни зерна зараз нижчі на 50 доларів, ніж отримують їхні конкуренти у Франції чи в Сполучених Штатах. Натомість виграли споживачі. Частково — тваринницький сектор, бо подешевшали корми.
Кажуть, через квотування пропало мільйон тонн кукурудзи.
— Пропало — це умовно. Погіршилася якість зерна, що було на зберіганні. Особливо того, що після збирання належно не підсушили.
Коли можуть ухвалити закон про митні обмеження?
— Потрібно пройти перше і друге читання. Але у нас були випадки, коли закони приймали відразу в цілому.
Пального сільгоспвиробникам вистачить на три тижні
— Поведінка держави на ринку зерна незрозуміла, — каже голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич, 56 років. — Вона хоче запровадити мито на експорт зерна, а водночас не повертає зернотрейдерам податку на додану вартість. Ці витрати падають на плечі виробників. Більше того, держава хоче створити одного трейдера на ринку зерна, щоб концентрувати надприбутки.
Добром це не закінчиться. Ростуть ціни на паливно-мастильні матеріали. Це означає, що сільгоспвиробникам вистачить пального на тиждень–три, на більше грошей нема. Прем'єр заявляє, що ми на 87 відсотків забезпечені мінеральними добривами. Ця цифра, за нашим опитуванням, значно менша. Після зими 90 відсотків посівних озимих у доброму стані. Решта або засіяні невчасно, або на папері. Тому зараз шукатимуть привід, щоб списати їх. Але є значніші втрати: ріпаку менше на 60 відсотків, озимого ячменю — на 25. За таких умов цього року ми навряд чи досягнемо торішніх показників урожаю.
5 
35413
Коментарі