— Володимир Путін прийшов до влади, коли Росія мала не дуже хороший стан економіки через кризу, — розповідає віце-президент Центру політичних технологій 41-річний Георгій Чижов. — У багатьох регіонах були місцеві "царьки", які особливо не слухалися Москви. Складалося враження, що держава розвалюється. Була загроза тероризму. Путіна підтримали ті, хто хотів порядку.
Як можна охарактеризувати його перший президентський термін 2000–2004 років?
— Країна відроджувалася після кризи. Зростав рівень життя. Здавалося, що досягнуто успіхів на Північному Кавказі. Путін формував вертикаль влади. Взяв під контроль загальнонаціональні телеканали.
Чим запам'ятався другий термін президента Росії?
— Виборча система стала остаточно підконтрольною. На повну почав працювати адмінресурс. Кандидати від влади вигравали майже всі вибори. А губернаторів зробили призначуваними.
Водночас тероризм "розійшовся" по всьому Північному Кавказу. Чечню фактично віддали під управління Кадирову — вихідцю з бойовиків. Республіка тільки суто формально є російською. Але на це закривають очі.
Яким було президентство Медведєва та прем'єрство Путіна?
— Від Дмитра Медведєва очікували певної лібералізації режиму, такої собі "відлиги". Вона відбулася, хоча й незначною мірою. Почали дозволяти мітинги в центрі Москви, які наприкінці другого терміну Путіна забороняли. Преса стала трохи вільнішою. Але загалом Путін контролював Медведєва.
Чим відрізняється третє його президентство?
— Відбулося посилення режиму навіть відносно другого терміну. Чи було воно неминучим — питання. Можливо, Путіна влаштовувала система, що склалася під час його другого терміну. Однак з'явилися й додаткові обставини. Зокрема, владу налякала хвиля протестів 2011–2012 років. Тоді, ймовірно, прийняли рішення не допускати ніяких послаблень. Крім того, в ненайкращому стані економіка. Залежність від цін на газ і нафту є критичною. А держава взяла на себе дуже багато соціальних зобов'язань. Останній подразник — Україна. Він змушує Кремль додатково страхуватися, бо його налякала навіть помаранчева революція 2004 року. А зараз ситуація ще страшніша.
Фактичне приєднання Криму до Росії підвищує рейтинг і шанси Путіна на чергове переобрання?
— Коли "Єдина Росія" йшла на парламентські вибори 2011 року, вустами партії Путін говорив: "Необхідно збирати наші території". Він не мав на увазі пряме приєднання республік колишнього Радянського Союзу. Але хотів усіх зібрати разом у рамках економічного об'єднання. Ми побачили Митний союз.
Після введення російських військ у Крим рейтинг Путіна виріс і практично досягнув рівня березня 2012 року, коли були президентські вибори. Бо більшість росіян вважають Крим своїм.
Чого варто очікувати від Путіна?
— Він хоче позиціонувати себе як гарант стабільності та збирач земель. Із цим можуть бути проблеми. Сказавши "а", треба говорити "б". Наближаючи до себе Крим, Росія втрачає будь-які симпатії України й українців. Так що шаховий розрахунок російського президента на довгу гру поки що туманний.
2 
1
Коментарі