Нова гонка озброєнь уже триває. Китай має потужний арсенал. Росія накопичує, але намагається це приховати. Америка запланувала тести крилатої та балістичної ракет на серпень і листопад. За накопичення озброєнь мир у світі підтримуватиме гарантія повного взаємного знищення у разі агресії, — каже заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков, 26 років.
2 серпня Сполучені Штати Америки вийшли з договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Вашингтон пішов на цей крок через порушення угоди з боку Росії.
1987 року договір підписали президенти США та СРСР Рональд Рейган і Михайло Горбачов. Документ забороняв виробляти, випробовувати, розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування дальністю від 500 до 5500 км.
Вашингтон звинувачує Москву у порушенні договору з 2014 року. Йдеться про ракету 9M-729. Має радіус дії близько 1,5 тис. км, за даними Північноатлантичного альянсу. Через це 1 лютого 2019‑го США припинили свої зобов'язання за договором і почали процес виходу. Кремль звинувачення відкидає. 18 червня Держдума РФ прийняла закон про зупинення дії угоди.
— Ми повинні готуватися до світу без цього договору. З великою кількістю російських ракет, — каже 18 липня генеральний секретар НАТО 60-річний Єнс Столтенберґ.
Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності став нелогічним для США. Обмежує лише їх. У той час як Росія робить, що хоче. Також угоду підірвав Китай. За кілька останніх років створив найбільший у світі арсенал ракет забороненої дальності, — пояснює Микола Бєлєсков.
— Росія розвиватиме наземні пускові установки. Але не виставлятиме напоказ. США та РФ борються за прихильність Європи. Остання хоче зберегти середню лінію. Сподівається, Росію можна перевиховати, живе ілюзіями. Саме Європейському континенту найбільше загрожує гіпотетична війна між Москвою та Вашингтоном. Стане театром бойових дій. РФ триматиме ракети десь за Уралом. До наших кордонів їх можна перекинути за п'ять днів.
Російська військова промисловість створює за рік до 300 ракет. Для накопичення стратегічного арсеналу треба п'ять-сім років. Для росіян ці ракети — фактор стратегічного стримування НАТО і США.
Що робити Україні?
— Треба довести до розуму наше ракетне сімейство "Вільха" (український ракетний комплекс із коригованим боєприпасом калібру 300 мм. Вражає цілі на відстані 60–120 км. — ГПУ). Досягти дальності 200 кілометрів. У випадку активних бойових дій треба відстрілювати тисячі таких ракет за день. Наш військово-промисловий комплекс виробляє їх критично мало. До кінця року матимемо лише кілька сотень. Повинні налагодити виробництво пускових установок. Від Радянського Союзу успадкували 60–65 одиниць. Треба більше. Маємо піклуватися про розосередження та безпеку арсеналів. У випадку масштабного наступу росіяни стрілятимуть саме по них.
Президент США Дональд Трамп хоче укласти нову угоду про контроль над озброєннями. Якою вона може бути?
— Щоби новий документ не спіткала доля попереднього, росіяни мають вважати його вигідним для себе. Трамп бачить нову угоду за участі Китаю. Хоче прописати обмеження щодо різних ракетних систем — стратегічних і середньої дальності. Це важко здійснити.
Москва та Пекін можуть вимагати, щоб Вашингтон знищив усі свої крилаті ракети повітряного та морського базування. Попередня угода на них не поширювалася. За нею були заборонені тільки системи наземного базування. СРСР мав їх багато, США — ні. Після підписання договору 1987-го Штати зберегли можливості наносити удари вглиб Євразії. КНР і РФ можуть поставити їм ультиматум. Навряд чи Вашингтон погодиться. Це вдарить по авторитету.
Як розвиватимуться події найближчими роками?
— Бачитимемо численні діалоги між Америкою, Росією і Китаєм щодо скорочення озброєння. Навряд ці розмови втіляться в угоду. Це вимагає довіри, якої немає. Щоб усвідомити важливість обмеження озброєнь, світ має пройти якесь потрясіння. Пережити ще одну Карибську кризу (протистояння між СРСР і США внаслідок таємного розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі у жовтні 1962-го. — ГПУ).
2 
1
Коментарі