Прикордонника Сергія Колмогорова звільнили з-під варти. Але не виправдали.
Суд касаційної інстанції його статутні діяння під час охорони державного кордону й далі вважає злочином. Просто знайшлися зачіпки, які дозволили піти назустріч суспільному обуренню — відправити кримінальне провадження на повторний розгляд. Однак марно сподіватися, що його результат принципово відрізнятиметься від вироку Приморського райсуду Маріуполя. А той засудив солдата до 13 років в'язниці.
Представник військової прокуратури заявив: орган досудового розслідування має підстави обвинувачувати Сергія Колмогорова. По-перше, встановлено, що "7 вересня 2014 року обвинувачений навмисно стріляв з автомата по автомобілю на околиці Маріуполя і спричинив тим самим загибель 30-річної пасажирки". По-друге, експертиза довела: "кулю випустили з місця, де перебував Колмогоров", "інших військовослужбовців там не було".
Суд і звинувачення переконані: це — навмисне вбивство. То який вирок, окрім обвинувального, може бути? Хіба що термін трохи зменшать.
Сергій Колмогоров не раз виконував бойові завдання в зоні АТО. І того дня вийшов на блокпост не горобців стріляти.
Охороняв кордон. Побачив автомобіль, який блимав фарами, подаючи сигнали на ворожу територію, а потім пішов на прорив державного рубежу. Вимозі зупинитися водій не скорився. Попереджувальні постріли проігнорував. У таких випадках інструкції вимагають відкривати вогонь на ураження. Що Колмогоров і зробив. Разом із дев'ятьма товаришами. Один із порушників загинув.
Здавалося б: про яке навмисне вбивство може йти мова? Солдат виконав свій обов'язок перед батьківщиною. Однак тут починаються правові непорозуміння.
Юридично на Донбасі триває не війна, а антитерористична операція. Нею має керувати оперативний штаб при Службі безпеки України. Фактично ж, за недавньою заявою голови СБУ Василя Грицака, АТО є армійською операцією. Це небезпечно за правовими наслідками, оскільки використання збройних сил має спиратися на закріплену Конституцією процедуру.
Рішення у випадку зовнішньої агресії має прийняти президент і ухвалити Верховна Рада. АТО ж на Донбасі із залученням збройних сил розгорнули за секретним рішенням Ради національної безпеки й оборони від 13 квітня 2014 року. У дію його ввів указ тодішнього виконувача обов'язків глави держави. А от спеціального указу президента про застосування в АТО збройних сил та інших військових формувань не було. Як і схвалення цього рішення парламентом.
Справа Сергія Колмогорова є наслідком цього непорозуміння. Правова відповідальність за використання армії на Донбасі лежить на керівництві АТО. А застосування зброї й виконання наказів Антитерористичного центру — на військовослужбовцях. До того ж убита під час збройного конфлікту цивільна особа підпадає під захист не лише національного, а й міжнародного кримінального права. Якщо не доведено, що жертва є учасником цього конфлікту. Стосовно вбитої прикордонником "жительки Донецька" таке довести неможливо. Тому судять Колмогорова не як захисника країни, а як навмисного вбивцю.
Керівники держави підвели під кримінал не лише його. Проти вояків АТО відкрито понад 10 тисяч кримінальних справ. Більшість — за позовами з боку мешканців тимчасово окупованих територій. Серед яких чимало ворогів української державності. Усе тому, що юридично в нас немає війни, не запроваджено воєнний стан. А значить, кожне застосування зброї, кожне вбивство розглядається за законами мирного часу.
Коментарі