Етнічний націоналізм ефективний для бездержавних націй. Кровну спорідненість, спільну мову, культуру та історію використовують для мобілізації національного колективу за відсутності державних рамок.
Зі здобуттям держави збереження етнічного характеру націоналізму ставить під загрозу її існування. У нових державних умовах він має перетворитися на громадянський. Повинен мобілізувати ширшу аудиторію — різні етнічні спільноти, об'єднані державними рамками, тобто всіх громадян, незалежно від походження. Його завданням стає вибудовування моделі, яка дозволить включити цих інших у новостворювану політичну націю. Зробити це на основі саме етнічної культури титульної нації, яка допоможе йому зберегти національну унікальність.
Українською нацією після 1991 року стають не лише українці за походженням, але і представники інших націй, які мешкають на теренах України. Щоб політична нація була саме українською, основою для інтеграції стають ключові складові — мова, історія, традиції саме української культури. Новим головним завданням українського націоналізму стає не штучне утримування етнічних рамок, а наповнення етнічним змістом ширших державних.
Розуміння того, хто саме є українцем, стає ширшим.
7 
35413
Коментарі