понеділок, 30 січня 2006 17:17

"Енергетична безпека має бути поза політикою"

  Яцек Ключковський
Яцек Ключковський

Посол Польщі в Україні Яцек Ключковський, 52 роки, вважає, що Україна на правильному шляху, дякує російському міністрові Христенку й не очікує негараздів від наступних українських виборів.


Минув рік, як Віктор Ющенко став президентом України. Зараз його багато критикують у нашій та закордонній пресі. Якою бачиться ситуація вам?


— Звісно, сподівання людей були дуже високими. Неможливо, щоб усі вони справдилися за рік чи два. Але Україна зараз є зовсім іншою, ніж була рік тому. Можливо, об"єктивніші оцінки можна буде дати згодом, з відстані років. Але очевидною вже тепер є свобода слова. Розпочався процес відмежування політичних сил від бізнесу. Вже немає такої прямої влади олігархів, як раніше.

Україна зараз є зовсім іншою, ніж була рік тому

Україна сьогодні — демократична держава. Вона продовжує йти шляхом демократії і ринкової економіки. І це значною мірою заслуга президента Ющенка. Принаймні так це виглядає збоку. Він є людиною, яка має свої цінності й ідеали. Незабаром вибори, і якщо українські виборці будуть послідовними, то демократичний поступ України триватиме й далі.

Після помаранчевої революції відносини між Україною та Польщею стали особливо близькими. Для них не становлять загрози наступні парламентські вибори в нашій країні, — зокрема, можливість реваншу?

— Близькими наші відносини були і до помаранчевої революції. Польща разом із Канадою першими визнали незалежність України 1 грудня 1991 року. Завжди тісні стосунки були між діючими президентами — Валенсою і Кваснєвським з польського боку та Кравчуком і Кучмою — з українського. Традиційно активно контактували між собою регіони, університети, культурні організації. Тобто якість наших відносин ґрунтується аж ніяк не на подіях 2004 року. Хоча той прорив демократії викликав величезні симпатії з боку поляків.

Щодо наступних українських виборів. Не думаю, що порівняно із 2004-м ситуація радикально змінилася. Трохи більше половини виборців в одному таборі, трохи менше – в іншому. Якоюсь мірою це є поразкою демократичних сил, які відтоді мали би розширити коло своїх прихильників. Але все ж у будь-якому разі результат виборів буде непоганим для України. І не погіршить відносин із Європою, зокрема і з Польщею.

Коли очікується перший візит в Україну президента Леха Качинського?

— Його заплановано на кінець лютого. Новий президент зараз будує свою закордонну політику, і велике значення мають особисті контакти. Тому встановлення таких із Віктором Ющенком буде одним із пріоритетів візиту. Очевидно, під час переговорів між президентами йтиметься про спільні дії у відносинах з Європейським Союзом і про координацію зусиль в енергетичній політиці.

Польща є загальновизнаним лобістом України в Європі, зокрема щодо нашого членства в ЄС. Наскільки змінилося там ставлення до нашої країни після суперечливого минулого року?

— Незважаючи на різні оцінки в пресі, я вважаю, що це був рік великого успіху України. Вона довела світові, що є демократичною. З боку влади немає загрози прозорості, виборчому процесу, свободі слова. Не думаю, що за кордоном хтось очікував набагато більшого, ніж сталося. Розчарування немає.

Христенко — сам українець з-під Полтави

А розмови про членство в ЄС торік на порядку денному не стояли. Та й не стоятимуть 2006-го. Зараз найголовнішим завданням для України є наближення до європейських стандартів, підвищення конкурентоспроможності своєї економіки.

У нас багато хто каже, що нові ціни на газ якраз і вдарять по цій конкурентоспроможність.

— Вона не погіршиться. Та й як можна казати про реальну конкурентоспроможність, якщо ціна газу та інших енергоносіїв є неприродно низькою?

Під час морозів знову виникли газові суперечки між Україною й Росією, проблеми з газом були й у Польщі. Це через недосконалість досягнутих на початку року українсько-російських домовленостей?

— Питання в тому, чи був тоді інший варіант? І Польща, і Європейський Союз в цілому дуже задоволені, що Україна й Росія тоді порозумілися. А те, що деякі пункти угоди не зовсім зрозумілі – це вам вирішувати.

Причина ж недавньої ситуації ясна – люті морози. Проблема з тиском у газопроводах виникла б незалежно від тих домовленостей. Польща розуміє ситуацію в Україні і не має до неї жодних претензій. Також ми усвідомлюємо, що такі морози — не назавжди.

А глава російського мінпроменерго Віктор Христенко турбувався про те, що українці морозять "рідних і близьких поляків"...

— Наскільки я знаю, пан Христенко сам українець з-під Полтави. Тому, мабуть, так переживає за відносини Польщі й України. Ми дуже вдячні.

Польща також стикалася із припиненням газопостачання з Росії?

— Кілька років тому Лукашенко вирішив "посамостійничати", і росіяни перекрили газ. Не отримували ми, Калінінградська область Росії, Німеччина. Тобто два роки тому ми раптом усвідомили, що таке може бути. До того це й наснитися не могло, щоб просто закрити постачання газу. Тепер ситуацію усвідомили в усьому Євросоюзі.

Загалом, це неприпустимо. Енергозабезпечення не може бути інструментом політичного тиску. Енергетична безпека має бути поза політикою.

Але зараз ми отримали другий урок. Ще один доказ того, що це все ж є частиною російської політики. Це дуже погано, бо впливає й на імідж Росії. Нашим російським партнерам треба добре подумати над тим, що, окрім газової залежності, існують ще й такі поняття, як довіра та надійність.

Зараз ви читаєте новину «"Енергетична безпека має бути поза політикою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі