Усі знають: на Новий рік може статися що завгодно. Бо це — особлива ніч. Новорічні пригоди давно є сюжетами багатьох фільмів, оповідань чи анекдотів. А що незвичного було на Новий рік у вас?
Володимир Бондаренко, 42 роки, політолог:
— 31 грудня мені довелося хрестити шестимісячного сина. Бо з усіх боків напосіли родичі: мовляв, у високосний 2008-й цього робити не можна. Хрещення відбулося у Києво-Печерській лаврі. А хрещеними батьками стали генерал із Росії та сестра дружини. Потім накрили вдома стіл. У квартирі був такий лемент! Гостей набилося під зав"язку. Тож хрестини плавно перейшли у святкування Нового року.
Лілія Григорович, 50 років, народний депутат:
— Їздили святкувати Новий рік на мою батьківщину — в Івано-Франківськ. Перед цим я всім розповідала свій рецепт приготування гусака. І яке ж було наше здивування, коли після приїзду ми перебрали свої речі й подарунки, перерили весь багажник автомобіля, а головної страви, яку я везла з Києва — запеченого гусака — не знайшли! Почали згадувати, як же це ми так пакувалися? Потім задумалися, що б це могло значити... Але свято все одно пройшло радісно й приємно. Зібралася вся велика родина.
Аркадій Харченко, 43 роки, підприємець:
— Усю новорічну ніч мій продуктовий магазин працював, бо розташований у густонаселеному мікрорайоні. Тому довелося бігати до нього від святкового столу, допомагати продавцям. А 1 січня із десятирічним сином вирушив нічним автобусом на Донецьк, де проходить чемпіонат України з тенісу серед школярів. Мій Дмитро вперше виступає на таких змаганнях в основній сітці своєї вікової групи. Раніше він був призером лише обласних і міських змагань та регіональних турнірів. Тепер мушу вболівати за сина та підтримувати його. Мабуть, і Різдво тут зустрінемо.
Іванна Коберник, 32 роки, тележурналіст:
— Найнезвичнішою цьогорічного свята для нас була надзвичайна тиша. Ми з чоловіком зустрічали Новий рік з друзями у своєму будиночку за містом, серед природи. Тому найкращим враженням стало те, що не чули жодного феєрверку та жахливих "артобстрілів" петардами. Завдяки цьому була дуже приємна і душевна атмосфера. А коли приїхали до міста, то побачили, що навколо нашого будинку весь двір усіяний залишками петард. Нам вдалося цього жаху уникнути.
Леонід Васюхно, 53 роки, водій:
— Новий рік зустрічали у друзів у Миколаєві. У них чудова квартира площею 180 квадратних метрів на березі лиману. Нас було чотири сімейні пари. Протанцювали до чотирьох ранку. А о десятій господарі розбудили похмелятися. Ну, я не зміг собі відмовити ще раз покуштувати улюбленого таврійського коньяку. Довелося згадати прислів"я покійної мами: "Діждалася сучка помочі — сама лежить, а цуценята гавкають". Тобто, на зворотному шляху за кермом машини була дружина Олена. Уперше в житті я був пасажиром власної автівки.
3 
1
Коментарі