Минулої суботи в Латвії відбувся референдум щодо державного статусу російської мови. Проти висловилися 74,8% латишів. Явка на виборчі дільниці була майже 70%.
— Дискусії щодо статусу російської мови ще будуть, але загалом латиші як суспільство виявили дивовижну зрілість, — коментує завідувач кафедри Гуманітарного інституту Київського університету ім. Бориса Грінченка 50-річний Максим Стріха. — Вони сказали рішуче "ні" тим, хто прагне не стільки державного статусу російської, скільки цивілізаційної зміни країни та орієнтації її на пострадянський простір. Цього вже напевно не відбудеться. Російськомовні латиші або громадяни, які поділяють російськомовні цінності, у Латвії становлять мало не половину населення. Але щонайменше половина з них готові інтегруватися в латиське суспільство, жити за законами Європейського Союзу і знати латиську мову. Місцеві проросійські партії, які своїм гаслом висували захист прав російської мови, уже не виражають думок цієї частини суспільства.
Схожий референдум проводили в Білорусі 1995-го. Близько 83 відсотка громадян висловилися за російську мову як другу державну. Як результат — білоруська мова тепер практично зникла. Треба ж розуміти, що пострадянський простір — це і належність до так званого "русского мира", який Росія асоціює з собою, і до православної цивілізації на чолі з патріархом Кирилом, який сьогодні фактично очолює ідеологічний відділ при адміністрації російського президента. Російська мова в цьому просторі є важелем політичного контролю над державою.
В Україні мовне питання є для суспільства не стільки внутрішнім, скільки зовнішнім. Велика частина суспільства розцінює будь-які спроби запровадити російську другою державною як втручання в наші справи. Тому мовний референдум, якби відбувся, міг би призвести до зовсім непрогнозованих наслідків. Влада це розуміє. У ситуації, в якій вона опинилася, роздмухувати мовне питання їй украй невигідно.
3 
1
Коментарі
1