"Для нашої бідноти це — ідеальна машина"

На майданчику комісійного магазину, біля авторинку Черкас, стоять із 50 авто. Із них 10 — "таврії" та "славути".

Синю "славуту" 2005 року випуску виставили за $2700. Її оглядають двоє чоловіків.

— Тепер багато хочуть купити ЗАЗ. Торік їх виставляли по 2300 доларів. Машина могла місяць простоять, доки заберуть. Тепер "таврії" до восьми років черкасці за день-два забирають, — запевняє продавець.

Один із відвідувачів магазину розповідає: щойно продав за $2 тис. свою "ладу-шістку", проїздивши 20 років.

— Хороша машина, але задньопривідна. По голольоду пливе, як ночви. Думаю купить "славуту". Хоч комфорт не той, зате ж бензину в півтора раза менше бере. А "шістці" 10 літрів треба на 100 кілометрів по місту. При теперішніх цінах кілометр обходиться в 1 гривню.

38-річний Василь Летучій із райцентру Кам'янка Черкаської області заробляє перепродажем легковиків. Він підтверджує, запорізькі малолітражки питають частіше.

— Два роки тому люди шукали "лади", "ланоси" чи "сенси", — пояснює Василь. — Зараз за місяць я продаю сім-вісім автівок. Із них одна-дві — це "таврії" чи "славути". Запчастини на них — дешевше нікуди. Нещодавно пригнав під замовлення одну "славуту". Трасу 200 кілометрів пройшов на 10 літрах бензину. Минулого тижня одному давав на вибір "ладу-сімку" за 3500 доларів і "славуту" за 3200. Обом машинам десь по п'ять років. Забрали іменно "славуту".

Віктор Петрук, 39 років, зі Сміли Черкаської області їздить "таврією" з 2001 року.

— Цю машину паскудять ті, хто на ній не їздив, — запевняє. — По багатьох показниках вона краща за "жигулі". Покраска кузова, починаючи з 2000 року, якісна. Мотор 300 тисяч виходив. А в "ладах" салон гримить, за п'ять-шість років ржавчина бить починає. В управлінні ЗАЗи ідеальні, не треба й гідропідсилювача керма. На бездоріжжі добре тримаються. Чотири мужики "таврію" з любої канави зможуть винести на руках, бо легка. Залізо якісніше, ніж у "китайців". Шарові опори "славути" 40–50 тисяч кілометрів прослужать. У "китайців" — менше. Деталі вдвічі дешевші, ніж до "лад". Для нашої бідноти "таврія" — ідеальна машина.

За десять років було дві великі поломки

Олексій Маслов, 35 років, житель столичного житломасиву Лісовий купив "Таврію Нову" 2001-го за 17 тис. грн. Наїздив 187 тис. км. Доти мав "таврію" 1997 року випуску.

— Від гарантії я відмовився після першого техогляду. На фірмовій СТО тільки гроші деруть, деталі міняють без огляду — треба воно чи ні. Роблять усе довго. За 10 років у "таврії" було дві серйозні поломки. Стартер забарахлив 2006 року, а зчеплення — торік. У найближчій автомайстерні усе зробили за 300 гривень. Були дрібні поломки. Після пробігу 20 тисяч кілометрів потік задній амортизатор. Замінив одразу обидва. Після 30 тисяч кілометрів поставив нові свічки. Після 33 тисяч прогорів глушник. Пас змінив через 50 тисяч кілометрів. Він проходив удвічі більше свого ресурсу. Тричі міняв передню ліву ступицю. Всі чотири диски стали овальні, як яйця. Ям дуже багато на дорогах.

Останні два роки почав перегріватися двигун.

— Давав дружині їздити на роботу. Вона на прилади не дивиться. "Вода" кипить, а їй байдуже. Це вийшов із ладу термостат. Поремонтували за 60 гривень.

Олексій має білу "таврію". Шкодує, що не купив авто кольору металік.

— У мого товариша металік. Корозії не боїться. А моя почала іржавіти.

В інтернеті "Таврію Нову" виставляють на продаж за 16–30 тис. грн.

— Я свою поки що не продаватиму. По місту на ній дуже зручно іздити.