вівторок, 13 квітня 2010 06:20

Я танцював із пані Качинською

Автор: фото з архіву Томаша Півоварчика
  Дружина польського президента Марія Качинська танцює з журналістом газети ”Факт” Томашем Півоварчиком на доброчинному балу у Варшаві 16 січня 2010 року
Дружина польського президента Марія Качинська танцює з журналістом газети ”Факт” Томашем Півоварчиком на доброчинному балу у Варшаві 16 січня 2010 року

Шок і ще раз шок. Я, польський журналіст, пишу ці слова з Іспанії. Бо, здавалося, пора для відпочинку всамраз — що може статися на Великодньому тижні? Але сталося щось страшне. Загинула не лише президентська пара, але й політична та військова еліта моєї країни. Мозок просвердлила ще одна думка: у тому літаку міг бути і я — редакція, скоріш за все, мене послала б висвітлювати сумну річницю в Катині під Смоленськом. Зрештою, там 1940-го НКВДисти розстріляли й мого діда. Згодом довідуюся: урядова делегація була така велика, що журналістів посадили в інший літак.

Із президентською парою Качинських я познайомився недавно — 16 січня. Польські журналісти вже кілька років поспіль організовують Доброчинний журналістський бал. Запрошують на нього не лише колег, а й політиків і зірок шоу-бізнесу. Бо з ними, врешті-решт, щодня співпрацюємо: беремо інтерв"ю, хвалимо чи критикуємо. Цього року, здивувавши всіх, на бал прийшли президент Лех Качинський із дружиною Марією. На клопіт охоронців охоче віталися з усіма, навіть танцювали. Я запросив пані президентову. Коли ми кружляли, вона сказала, що дуже любить танцювати.

Президенську пару в нас критикували. Казали навіть, що журналісти їх не люблять. Та в особистих контактах подружжя Качинських підкорювало. Були теплі, милі, симпатичні, говіркі. Особливо пані Марія.

У тому літаку міг бути і я

Її чоловік? Я представився президентові, коли після танцю підвів до нього його дружину. Сказав, що я журналіст такої-то газети. Він сердечно потис мені руку. Відчувалися в ньому повага до людей, але й якась дистанція.

На одному польському телеканалі, до якого маю доступ у готельному іспанському номері, пролунало, що тим, хто критикував покійного президента, нині має бути соромно. Я не згоден. Бо демократія — система явних суперечок, без критики годі обійтися. Критикували, отже, й Леха Качинського. Та життя одне, й у цю хвилину передусім жаль людину, незалежно від її поглядів. Тим більше, він свої завжди чесно й відверто викладав. Своїм головним суспільним завданням Качинський поставив патріотизм. І зацікавлення молодих поляків своєю історією останнім часом зросло. То особистий успіх такої людини, як покійний президент Польщі Лех Качинський.

Вічна йому пам"ять.

Зараз ви читаєте новину «Я танцював із пані Качинською». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі