"Путінський режим загнав себе в кролячу нору" – Олександр Мотиль

Думки у виданні The Hill професора політології Університету Рутгерса в Ньюарку, фахівця з України, Росії та СРСР Олександра Мотиля

Путінський режим загнав себе в кролячу нору. Декілька тижнів тому Володимир Путін порівняв себе із царем Петром І. Цього разу Путін і його пропагандисти порівняли царя Володимира з князем Олександром Невським. Читачів можна пробачити за те, що вони ставлять питання, що відбувається з усіма цими порівняннями й з манією величі. Це ніби мініатюрний президент Франції Еммануель Макрон уподібнював себе до Короля-Сонця Людовіка XIV і людини, яка розбила арабські армії біля Туру 731 року, Карла Мартеля.

У путінського божевілля є метод. Він сподівається переконати росіян, що є останнім у довгому ланцюжку владних лідерів Росії, які, як і всякий цар, заслуговують на загальне поклоніння, як божественно призначений самодержець, поставлений на землю захищати й звеличувати Матір-Росію. Путін також спирається на той факт, що Олександр Невський переміг шведів і лівонських лицарів 1240-го й 1242 року, а Петро розгромив шведського короля Карла XII та його українських союзників 1709 року. Посил російської пропаганди зрозумілий – Путін, як Олександр і Петро, захищає Росію від імперіалістичного Заходу та його лакея, України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для російських солдатів більше немає жодного квадратного метра України, де могли б почуватися в безпеці" – світова преса

Усе йде нормально. Але потім російські пропагандисти скочуються до нісенітниці, безтурботно ігноруючи до непристойності очевидні протиріччя їхньої загальної оповіді. Невський відкинув Захід і підкорив свої князівства Золотій Орді, тобто Азії. Петро навпаки захоплювався Заходом і його військовими й технічними новинками, багато подорожував Європою та спеціально заснував місто, яке має його ім'я, щоб відкрити "вікно" в Європу.

За логікою, Путін не може одночасно підтримувати й ненавидіти Захід. Він також не може уявити свій союз з Китаєм як щось схоже на "монгольське ярмо", за яким так сумують росіяни. Але Путін і його пропагандисти чудово знають, що їм може зійти з рук така історична нісенітниця саме тому, що весь їхній ідеологічний посил складається з грубих протиріч, нахабної брехні й до болю самоочевидних перебільшень. Російське населення, яке п'є таке п'янке зілля, нагадує зомбованих жителів "Дивного нового світу" Олдоса Гакслі, яким вводять наркотики для гарного самопочуття, щоб позбутися думок про безпросвітне життя.

Подібно до Путіна і його поплічників, ці росіяни живуть у "країні чудес", у якій все саме так, як каже Путін. Не дивно, що опитування свідчать, що більшість росіян вважають за краще не думати про геноцидну війну, яку вони ведуть проти України. Набагато краще проковтнути трохи "соми" й забути, що ви причетні до всесвітнього історичного злочину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Західні еліти не билися на брудних вулицях міст. Їм не зрозуміти гопника Путіна" – чеський кримінолог Петр Пойман

Так само абсурдна нова лінія Кремля у ЗМІ щодо його геноцидної війни проти України. Нові "рекомендації" для російських медіа тепер наполягають, що війна має суто оборонний характер і спрямована на те, щоб зупинити безбожний Захід від нападу на святу Русь. Але по-справжньому дивно, що Кремль також порівнює цю війну з хрещенням Київської Русі 988 року й зображує із себе захисника православ'я та його цінностей. Знову читачі можуть запитати – що коїться?

Як тепер визнають серйозні історики, Русь була Київською державою із центром на Дніпрі, яка була лише опосередковано пов'язана з князівствами на крайній півночі – Володимиром, Суздалем, Москвою та Новгородом. Історики можуть розходитися в думках щодо того, чи була Київська держава протоукраїнською, чи ні, але ніхто не сперечається, що ставлення Київської Русі до Невського, Петра та їх світу аналогічне ставленню Риму до Франції. Попередниця Франції Галія була частиною Римської імперії, і жодна історія Франції не була б повною без посилання на Рим. Але було б абсурдно припускати, що давній Рим є більшою частиною історії Франції, ніж історії Італії.

Що справді захоплює дух, то це бажання Путіна зображувати з себе захисника російського православ'я. З одного боку, він абсолютно має рацію, вказуючи на те, що путінська держава й Російська православна церква на чолі з патріархом Кирилом справді поділяють одні й ті ж цінності – шанування безглуздих смертей і руйнувань в Україні. З іншого, деякі російські віряни мають, як і раніше, шанувати 10 заповідей і відкидати байдужість Путіна й Кирила до людяності й смиренності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ситуація в Херсоні – головна інтрига військового протистояння між Росією та Україною" – Сергій Згурець

Звісно, це протиріччя не має значення в путінській кролячій норі. Кремлівським пропагандистам все одно, чи має якийсь сенс те, що вони говорять і пишуть для людей, які думають. Вони знають, що багато росіян перестали думати. Можливо, колись у Московській державі знову з'явиться здатність до критичного мислення. Якщо колись це й станеться, росіяни зрозуміють, що вони жили кривавою брехнею впродовж усього нещасливого правління Путіна. Момент розплати буде справді болючим, і жодна "сома" не полегшить його.

Переклад Gazeta.ua

×