— На економіку позитивно вплинули високі ціни на сировину, яку традиційно експортуємо — зерно, руда, метал. Другий фактор — було більше надходжень від заробітчан. Це допомогло утримати валютний курс на стабільному рівні, — говорить 41-річний Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
Які ще позитивні моменти назвете?
— Судова реформа дає плоди. Система не оновилася повністю, але бачимо позитивні тенденції. Менше нарікань на якість судових рішень. Продовжують запускатися заводи в західних областях, які працюють на експорт. Кілька міжнародних мереж відкрили магазини в Україні. Ще позитивний фактор — намір бізнесу інвестувати в свій розвиток. Торік обсяг капітальних інвестицій перевищив 16 мільярдів доларів. Цього року очікується такий же. А ось збільшення іноземних інвестицій в українську економіку не варто очікувати.
2019 рік — пік виплат за зовнішніми боргами. Як це вплине на економіку?
— Обслуговування зовнішніх боргів у структурі держбюджету займає 40 відсотків. Якби такої потреби не було, ці гроші могли б направити на розвиток економіки, прискорення реформ, освіту, медицину, соціальну сферу. Виплати, які передбачені на наступний рік, неможливо зробити в повному обсязі без зовнішнього фінансування, кредитів Міжнародного валютного фонду.
Кредитори не так зацікавлені в зростанні української економіки, як у гарантуванні виплат. Якщо ми правильно скористаємося ситуацією і ввійдемо в переговори, то теоретично зможемо домовитися про чергову реструктуризацію боргу. Навіть про списання певної частини.
Подальша співпраця з МВФ триватиме?
— Так, але навряд чи матиме великі обсяги. Суми, які для України виділяє МВФ, є критично малими. Якщо порівняти з тим, що отримує Греція та інші країни. Обсяги співпраці залежатимуть від результатів виборів. Якщо переможуть ліберальні сили, це поліпшить позицію України на переговорах із МВФ та іншими донорами. Якщо переможуть популісти, співпраця буде гальмуватися.
Чого бракує Україні для економічного зростання?
— Сьогодні ніхто не знає, якою буде країна через три роки. Немає плану. Тому це завдання номер один. У парламенті має бути підписана коаліційна угода, що містить ключові позиції щодо розвитку економіки. Це безпосередньо впливає на соціальні гарантії. З порожнього бюджету платити пенсії не зможемо. Якщо економіка зростатиме, буде наповнюватися бюджет. Зможемо підвищувати соціальні стандарти. Програма Кабміну також повинна містити системні реформи, які дозволять залучати великі інвестиції. Якщо економіка почне прискореним чином зростати, Україні не вистачить власних трудових ресурсів. Це база для того, щоб трудові мігранти поверталися на батьківщину. Отримували тут такі ж зарплати, як у Польщі або інших країнах. Цей план можна реалізувати. Не наступного року, а десь за два-три.
Чекати чергового подорожчання газу для населення?
— Ми рахували, що середня двокімнатна квартира після якісного утеплення на 40 відсотків знижує споживання енергії. Таким чином ціна газу вже не є настільки важливою, ніж витрати, які несемо. Якщо в Україні не буде ринкової ціни на газ — тобто єдиної для населення, підприємств, то будуть зловживання. Подивіться на конфлікти, судові позови, що були в 2013–2014 роках. На газі, який призначався для населення, заробляли компанії. Купували його дешевше. Якщо не буде єдиної ціни, створюватимемо й далі нових олігархів.
Держава повинна профінансувати утеплення житла українців. Субсидій, які були виділені населенню за вісім років, вистачило б, щоб утеплити кожну квартиру. В результаті — щонайменше вдвічі знизили б витрати на опалення.
Що буде з гривнею? Оптимістичний і негативний сценарій.
— Оптимістичний сценарій — курс на рівні 27,9 гривні. Це передбачає: спокійне проведення виборів, початок реформ, затвердження стратегії розвитку економіки. Плюс — відсутність світової кризи і збереження високих цін на сировину, яку Україна експортує.
За негативним сценарієм, середньорічний курс — 32 гривні за долар. Тобто на початку року американська валюта може коштувати 28, в кінці — 34 гривні.
4 
35413
Коментарі
1